Опубліковано: 2020-05-07
ЗАРЯДКА https://www.youtube.com/watch?v=CNgA4pLzNMItube.com/watch?v=pcLMi59Pqhw
СТРОЙОВІ ВПРАВИ https://youtu.be/Zesy7ZLLL-o
ПЕРЕШИКУВАННЯ ІЗ ОДНІЄЇ КОЛОНИ В ДВІ
ЛЕГКА АТЛЕТИКА
Основні види ходьби і техніка їх виконання
1. Звичайна ходьба в помірному темпі.
При такій ходьбі нога ставиться на опору з п’ятки, потім перекат через ступню на носок переходить у відштовхування. Рухи рук спокійні - зігнуті в ліктях руки почергово піднімаються вперед не вище рівня грудей, потім відводяться назад ліктями. Голова при піднята, плечовий пояс ненапружений, живіт підтягнутий.
2. Ходьба на носках.
Виконується на більш прямих ногах. Кроки короткі, тулуб випрямлено, підтягнуто. Нога ставиться на передню частину ступні (на пів пальці), п’ятка не торкається поверхні. Рухи рук незначні, вони дещо розслаблені. їх можна послабити на пояс, положити за голову. При ходьбі плечі опущені, постава невимушена.
3. Ходьба на п’ятках.
Цей вид ходьби виконується майже на прямих ногах. Кроки короткі, живіт підтягнутий, спина випрямлена. Нога ставиться на п’ятку, носки підтягнуті вгору, при цьому не слід їх сильно розвертати в сторону. Рухи рук незначні (поставити на пояс, положити на голову).
4. Ходьба високо піднімаючи коліна.
Рухи енергійні, чіткі. Нога ставиться спочатку на передню частину, потім на всю ступню. Кроки короткі, впевнені. Зігнута в коліні нога піднімається вперед - вгору, стегно приймає горизонтальне положення, гомілка утворює із стегном прямий кут, носок відтягнутий вниз. Активні рухи ніг координуються з рухами рук, кисті зжаті в кулаки. Просування вперед незначні. Корпус прямий, голова при піднята.
5. Ходьба широким кроком.
Рухи сповільнені. Зберігається звичайна при ходьбі координація рухів рук і ніг. Нога ставиться перекатом з п’ятки на носок. Приблизна довжина кроку різна для дітей різного віку (32 - 35 см. в 2 роки, 55 - 60 см. до 7 років). При виконанні цього виду ходьби не можна занадто збільшувати довжину кроку так, як це може привести до порушення формуючої у дітей координації рухів.
6. Ходьба перекатом з п’ятки на носок.
Виконується цей вид ходьби яскраво вираженою поставою ноги на п’ятку, плавним і водночас енергійним перекатом на носок. Рухи рук вільні, ненапружені, з деяким акцентом в момент переходу на носок.
7. Ходьба приставним кроком.
Може виконуватися вперед, назад, вправу і ліву сторону. Крок починається з будь-якої ноги: одна при цьому виноситься вперед, інша до неї приставляється. Обидві ноги стають разом, п’ятки їх з’єднують на кожному
кроці. Не слід повертати стопу, приставляємо ноги носком всередину. Руки в русі участі не приймають, їх доцільно поставити на пояс. Цей вид ходьби особливо добре виконувати під музику, враховуючи різний її характер і під марш - чітко, без помітного згинання в колінах; під танцювальну музику - м’яко, на одній або на обох ногах.
8. Ходьба на пів присіді й присіді.
Виконується на півзігнутих або повністю зігнутих в колінах ногах. При ходьбі в на пів присіді нога ставиться на передню частину ступні, а при ходьбі в присіді - на всю ступню. Спину треба старатися тримати прямо.
Руки рухаються вільно. При ходьбі в на пів присіді їх можна поставити на пояс, при ходьбі в присіді руки краще тримати на колінах.
9. Ходьба схрещеним кроком.
В цьому виді ходьби одна нога виноситься вперед і ставиться перед другою ненабагато в сторону. Просування вперед незначне. Ногу треба ставити випрямлено і на всю ступню. Руки доцільно тримати на поясі, так як їх активні рухи можуть тримати до через мірного повороту тулуба і порушити координацію рухів.
10. Ходьба випадами.
Нога, яка виноситься вперед зігнута в коліні і ставиться на всю ступню. Нога, яка позаду стоїть на носок (по можливості її треба тримати прямо). Поштовх відбувається носком позаду стоячої ноги.
11. Ходьба із закритими очима.
Виконується невеликими кроками, спостерігається відхилення від прямолінійного напрямку.
12. Ходьба спиною вперед.
Одна нога ставиться назад на передню частину ступні або відразу на всю ступню. Поштовх відбувається п’яткою другої ноги або всією ступнею одночасно. Координація рухів рук і ніг виконується з напругою.
13. Гімнастична ходьба.
Виконується постановкою ноги з носка більш широким кроком, ступня ставиться на опору повністю.
14. Ходьба на зовнішній стороні ступні.
Виконується невеликим кроком, нога ставиться на зовнішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс ( в сторону, за спину) в залежності від віку дітей.
15. Ходьба на внутрішній стороні ступні.
Крок невеликий, нога ставиться на внутрішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс (в сторони).
16. Ходьба з різними рухами рук (на поясі, в сторону, вгору, за голову, за спиною, одна вгору, друга вниз).
17. Ходьба випадами.
18. Ходьба в різних шикуваннях, в різних напрямках, в різних темпах.
ВОЛЕЙБОЛ
Упражнения для разучивания передачи мяча сверху
1. В парах, бросок набивного мяча (1 кг) из положения руки над головой в положение передачи сверху.
2. В парах, ловля набивного мяча (1 кг) над головой, в положении приема сверху.
3. В парах, броски и ловля набивного мяча (упражнения 1 и 2 объединенные).
4. Ученик принимает стойку волейболиста и располагает руки над головой — в точке удара по мячу. Партнер вкладывает волейбольный мяч в «воронку» из ладоней с расставленными пальцами (повторить это несколько раз).
5. То же, но в положении удара мяч удерживается на месте, а учащийся (пасующий) приседает, отнимая руки от мяча, и разгибает ноги, снова располагая руки на мяче.
6. Передача сверху двумя руками подвешенного мяча: стоя на месте, после ходьбы, бега и остановки.
7. Подбрасывание мяча над собой и передача сверху двумя руками на расстояние 1,5—2,0 м.
8. Передача мяча сверху двумя руками — мяч с расстояния 1,5—2,0 м набрасывает партнер.
9. Передача мяча в парах на расстояние 1—2 м.
10.Передачи мяча у стены — многократно, с ударом о стену.
Подводящие игры
Занимающиеся хотят как можно быстрее перейти к самой игре. Однако учитель должен им объяснить, что настоящее удовольствие от игры могут получить только те, кто хорошо овладел приемами игры. Ступенью к волейболу служат подготовительные игры. Они тоже очень интересны, более доступны, быстрее приближают учащихся к «настоящему» волейболу.
«Пионербол».
В каждой команде 6—8 учеников, игра проводится двумя мячами. Начинается игра с подбрасывания мяча над собой и верхней передачи через сетку. Задача заключается в том, чтобы мячи оказались на одной стороне площадки, в этом случае команде на противоположной стороне присуждается очко. Побеждает команда, раньше набравшая установленное количество очков.
«Мяч в воздухе».
В каждой из команд 6—8 учеников, образующих свой круг, в середине которого водящий с волейбольным мячом в руках. По сигналу водящий своей команды поочередно набрасывает мяч игрокам, которые передачей сверху двумя руками возвращают ему мяч. Побеждает команда, быстрее всех выполнившая заданное количество передач и при этом совершившая меньше ошибок (падение мяча и т. п.)
