Опубліковано: 2020-04-09
ЗАРЯДКА https://www.youtube.com/watch?v=Y-h7WvX65bE
ГОЛОВА ПЛЕЧІ https://www.youtube.com/watch?v=HxezyqROtCQ
ЛЕГКА АТЛЕТИКА Загальна характеристика ходьби
Ходьба - один із основних рухів, якими володіє дитина після вміння повзати. Вміння ходити формується у неї в кінці першого - на початку другого року життя. Ходьба розширяє можливості дітей, збагачує їх діяльність, стимулює активність, сприяє повноцінному фізичному розвитку.
В ходьбі активно приймає участь весь опорно - руховий апарат дитини, одночасно в роботу включається до 56% м’язів тіла. При збереженні правильної техніки ходьби значно змінюються м’язи тулуба, спини, живота, тренуються дрібні м’язи ступні; формується правильна постава.
При ходьбі тренується дихальна і серцево - судинна система, активним приходить обмін речовин. Під час ходьби групою дітей виховується координованість рухів, організованість, вміння орієнтуватися на майданчику, в різних частинах змінюючи умови місцевості. Ходьба - циклічний рух помірної інтенсивності, тобто проходить повторення одних і тих же циклів рухових дій (кроки правою і лівою ногою). Рухи почергові. Руки рухаються почергово в направленні вперед - назад згідно з рухами ніг. В процесі ходьби проходить постійне чергування напруження і розслаблення м’язів, що забезпечує рухову працездатність нервово - м’язового апарату на високому рівні. Тому ходьба широко використовується у фізичному розвитку дітей різного віку. Величина навантаження при ходьбі залежить від швидкості рухів і умов виконання. Так, при повільній ходьбі по відносно рівній поверхні (грудної або асфальтної доріжки) інтенсивність навантаження незначна. Але вона помітно збільшується, якщо підвищений темп руху, включати подолання спусків і підйомів або рухатися по доріжкам з різним ґрунтом (пісок, трава).
Максимальне навантаження людини дорівнює його подвійній вазі. Це означає, наприклад, що при масі дитини 10 кг. його емуний витримують навантаження до 20 кг. І хоча ходьба вважається простим рухом, дитина не може відразу оволодіти правильними навичками, особливо на початковому етапі, коли дитині важко зберігати рівновагу із-за коливання спільного центру тяжіння (вона розкочується, тулуб помітно нахиляється вперед). Тому дитина рухається швидко, здібними кроками: ступня стає на опору вся цілком, без перекату з п’ятки на носок, дитина ніби «шльопає». Кроки невпевнені, нерівномірні. Погано скоординовані рухи рук і ніг, руки мало приймають участь в рухах. Ці особливості ходьби дитини викликані слабістю м’язів, які приймають участь в русі, поганою скоординованістю їх роботи, більш високим, ніж у дорослого, розміщенням центру тяжіння тіла. Слабко виражений підйом, відсутність уміння при русі напружувати або розслаблювати відповідні м’язи, не виконують ресорної функції ступні, роблячи кроки дитини важливими.
Висновок
Ходьба - один із основних рухів, якими володіє дитина після вміння повзати. Вміння ходити формується у неї в кінці першого - на початку другого року життя. Ходьба розширяє можливості дітей, збагачує їх діяльність, стимулює активність, сприяє повноцінному фізичному розвитку.
В ходьбі активно приймає участь весь опорно - руховий апарат дитини, одночасно в роботу включається до 56% м’язів тіла. При збереженні правильної техніки ходьби значно змінюються м’язи тулуба, спини, живота, тренуються дрібні м’язи ступні; формується правильна постава.
При ходьбі тренується дихальна і серцево - судинна система, активним приходить обмін речовин. Під час ходьби групою дітей виховується координованість рухів, організованість, вміння орієнтуватися на майданчику, в різних частинах змінюючи умови місцевості. Ходьба - циклічний рух помірної інтенсивності, тобто проходить повторення одних і тих же циклів рухових дій
Характеристика та техніка виконання різних видів ходьби.
Основні види ходьби і техніка їх виконання
1. Звичайна ходьба в помірному темпі.
При такій ходьбі нога ставиться на опору з п’ятки, потім перекат через ступню на носок переходить у відштовхування. Рухи рук спокійні - зігнуті в ліктях руки почергово піднімаються вперед не вище рівня грудей, потім відводяться назад ліктями. Голова при піднята, плечовий пояс ненапружений, живіт підтягнутий.
2. Ходьба на носках.
Виконується на більш прямих ногах. Кроки короткі, тулуб випрямлено, підтягнуто. Нога ставиться на передню частину ступні (на пів пальці), п’ятка не торкається поверхні. Рухи рук незначні, вони дещо розслаблені. їх можна послабити на пояс, положити за голову. При ходьбі плечі опущені, постава невимушена.
3. Ходьба на п’ятках.
Цей вид ходьби виконується майже на прямих ногах. Кроки короткі, живіт підтягнутий, спина випрямлена. Нога ставиться на п’ятку, носки підтягнуті вгору, при цьому не слід їх сильно розвертати в сторону. Рухи рук незначні (поставити на пояс, положити на голову).
4. Ходьба високо піднімаючи коліна.
Рухи енергійні, чіткі. Нога ставиться спочатку на передню частину, потім на всю ступню. Кроки короткі, впевнені. Зігнута в коліні нога піднімається вперед - вгору, стегно приймає горизонтальне положення, гомілка утворює із стегном прямий кут, носок відтягнутий вниз. Активні рухи ніг координуються з рухами рук, кисті зжаті в кулаки. Просування вперед незначні. Корпус прямий, голова при піднята.
5. Ходьба широким кроком.
Рухи сповільнені. Зберігається звичайна при ходьбі координація рухів рук і ніг. Нога ставиться перекатом з п’ятки на носок. Приблизна довжина кроку різна для дітей різного віку (32 - 35 см. в 2 роки, 55 - 60 см. до 7 років). При виконанні цього виду ходьби не можна занадто збільшувати довжину кроку так, як це може привести до порушення формуючої у дітей координації рухів.
6. Ходьба перекатом з п’ятки на носок.
Виконується цей вид ходьби яскраво вираженою поставою ноги на п’ятку, плавним і водночас енергійним перекатом на носок. Рухи рук вільні, ненапружені, з деяким акцентом в момент переходу на носок.
7. Ходьба приставним кроком.
Може виконуватися вперед, назад, вправу і ліву сторону. Крок починається з будь-якої ноги: одна при цьому виноситься вперед, інша до неї приставляється. Обидві ноги стають разом, п’ятки їх з’єднують на кожному
кроці. Не слід повертати стопу, приставляємо ноги носком всередину. Руки в русі участі не приймають, їх доцільно поставити на пояс. Цей вид ходьби особливо добре виконувати під музику, враховуючи різний її характер і під марш - чітко, без помітного згинання в колінах; під танцювальну музику - м’яко, на одній або на обох ногах.
8. Ходьба на пів присіді й присіді.
Виконується на півзігнутих або повністю зігнутих в колінах ногах. При ходьбі в на пів присіді нога ставиться на передню частину ступні, а при ходьбі в присіді - на всю ступню. Спину треба старатися тримати прямо.
Руки рухаються вільно. При ходьбі в на пів присіді їх можна поставити на пояс, при ходьбі в присіді руки краще тримати на колінах.
9. Ходьба схрещеним кроком.
В цьому виді ходьби одна нога виноситься вперед і ставиться перед другою ненабагато в сторону. Просування вперед незначне. Ногу треба ставити випрямлено і на всю ступню. Руки доцільно тримати на поясі, так як їх активні рухи можуть тримати до через мірного повороту тулуба і порушити координацію рухів.
10. Ходьба випадами.
Нога, яка виноситься вперед зігнута в коліні і ставиться на всю ступню. Нога, яка позаду стоїть на носок (по можливості її треба тримати прямо). Поштовх відбувається носком позаду стоячої ноги.
11. Ходьба із закритими очима.
Виконується невеликими кроками, спостерігається відхилення від прямолінійного напрямку.
12. Ходьба спиною вперед.
Одна нога ставиться назад на передню частину ступні або відразу на всю ступню. Поштовх відбувається п’яткою другої ноги або всією ступнею одночасно. Координація рухів рук і ніг виконується з напругою.
13. Гімнастична ходьба.
Виконується постановкою ноги з носка більш широким кроком, ступня ставиться на опору повністю.
14. Ходьба на зовнішній стороні ступні.
Виконується невеликим кроком, нога ставиться на зовнішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс ( в сторону, за спину) в залежності від віку дітей.
15. Ходьба на внутрішній стороні ступні.
Крок невеликий, нога ставиться на внутрішню сторону ступні. Руки бажано поставити на пояс (в сторони).
16. Ходьба з різними рухами рук (на поясі, в сторону, вгору, за голову, за спиною, одна вгору, друга вниз).
17. Ходьба випадами.
18. Ходьба в різних шикуваннях, в різних напрямках, в різних темпах.
Види стрибків та техніка їх виконання. Види стрибків:
1. Підстрибування.
Стрибки
2. вгору з місця.
3. Стрибки в глибину (зістрибування).
4. Стрибки в довжину з місця.
5. Стрибки на скакалці.
6. Вистрибування на підвищення.
7. Стрибки у висоту з розбігу.
8. Стрибки в довжину з розбігу.
Техніка виконання стрибків
Підстрибування – декілька ритмічних невисоких стрибків поштовхом обох ніг в колінах. Дихання рівне, ритмічне. Положення рук (в сторони, на пояс, до плечей) і ніг (разом, вперед, назад), вводяться повороти, обмежується площа приземлення (в колі, обручі, на місці), збільшується дистанція стрибків при просуванні вперед. Може бути чергування на 2 і на нозі.
Стрибки вгору з місця – виконуються під поштовхом ніг, незначний згин в колінах, активне розгинання стоп при відштовхуванні. Тулуб прямий, одночасне випрямлення обох ніг при відштовхуванні, опускання на носки з незначним згинанням ніг в колінах, легких і ритмічних рухів. Руки – на пояс вільне, ритмічне.
Стрибки в глибину (зістрибування). Вихідне положення – ноги розставленні на ширині стопи, коліна злегка зігнуті, корпус прямий, руки трішки відведені назад, голова піднята. Енергійне відштовхування вперед – вгору, у фазі польоту ноги розгинаються в колінах, руки підняти вперед. під час приземлення треба зберегти рівновагу,зробити крок вперед або в сторону.
Стрибки в довжину з місця включає декілька рухових вмінь: присідання перед стрибком; енергійне й швидке відштовхування одночасно обома ногами; їх виправлення; фаза польоту, а потім виправляючи ноги вперед; приземлення, згинаючи ноги в колінах, і випрямляння стоячи на всій стопі. Вихідне положення: ноги розставлені на ширині стопи (10 см.), ступні паралельні, коліна зігнуті на рівні з носками ніг, складаючи з ними одну вертикаль. Невеликий нахил корпуса вперед, тяжість тіла переноситься вперед, швидко розгинаються ноги, енергійно випрямляється тулуб, руки піднімаються вперед – вгору. В польоті треба зігнути ноги, опустити руки, подати вперед тулуб. В момент приземлення м’яко зігнути ноги, неглибоко присісти, руки витягнути вперед – вгору. Закінчивши стрибок, випрямитися, руки опустити.
Стрибки зі скакалкою – стрибки не високі, незначне відштовхування, ноги при приземленні згинаються настільки, щоб виконувати наступний відштовх – носки після відштовхування витягнуть, корпус прямий. Скакалку треба крутити кистями і передпліччями рук, плечі не повинні рухатися.
Скакалки короткі, довгі (товщина 10мм., довжина 4м.).
Вистрибування на підвищенність використовується для навчання дітей розбігу і повштоху.
Підвищення: широка лава, банкетна колода ( висота 30 см.), пеньок, плоский камінь. Дитина, відштовхнувшись, однією ногою, стрибає на висоту 10 - 15 см. В положення випада однією ногою вперед, а потім приєднує другу ногу.
Стрибки у висоту з розбігу. Поєднується розбіг з відштовхуванням ногою у певному місці. Весь стрибок повинен виконуватися єдиною злитою дією.
Невеликий розбіг, відразу не зупиняючись, відштовхнутися однією ногою, зігнути обидві ноги при переході через перешкоду. М’яке приземлення їх на носки обох ніг, опускаючись на всю стопу. ( Гумовий мотузок, мотузок із грузами на кінцях,підвішані так, щоб при легкому задіванні вона падала. Можна використовувати гілочки, покладені на пеньки.)
Розбіг виконується без напруги, природно, вільними рухами рук, зігнутими в ліктях.
Стрибки в довжину з розбігу виконується з розбігу відштовхування – м’яке приземлення на п’ятки обох ніг. Розбіг повинен бути вільним, невимушеним, з поступово наростаючою швидкістю. Політ спрямований вперед, дитина ніби знаходиться в положенні сидячи. Перед приземленням треба випрямити ноги вперед – вниз і приземлитися на п’ятки з перекатом на всю стопу, м’яко згинаючи ноги в колінах.
Руки під час розбігу напівзігнуті в ліктях. При відштовхуванні обидві руки одночасно різко виносяться вперед – вгору до рівня плечей. При приземленні опускаються вниз – назад і незначно виносяться вгору.
МУЛЬТФІЛЬМ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ
