Опубліковано: 2020-04-22
ЗАРЯДКА https://www.youtube.com/watch?v=Hxaxd229Kt8
Рухливі ігри є найсильнішим засобом всебічного розвитку та виховання сліпих та слабозорих дітей. Сліпий дитина любить грати і абсолютно так само, як і зрячий, може грати майже в будь-яку гру, тільки сліпого потрібно навчити грати, допомогти йому опанувати грою.
Ігри повинні бути адаптовані до індивідуальних особливостей сліпого дитини. Важливою умовою організації ігор зі сліпими і слабозорими дітьми є чітка взаємодія батьків, педагогів, лікарів.
За допомогою медичної діагностики сліпих та слабозорих дітей слід встановити, які ігри протипоказані кожному конкретному дитині, а які ні.
Втрата зору на основі органічних порушень уповільнює фізичне формування дитини, утрудняє наслідування і оволодіння просторовими уявленнями. У дитини із зоровою патологією через страх простору обмежена рухова і пізнавальна діяльність, порушена координація рухів.
Тому для організації ігрової діяльності необхідно враховувати стан гостроти зору дитини, її попередній досвід, особливості осязательно-слухового сприйняття, наявність залишкового зору, рівень фізичної підготовленості, вікові та індивідуальні можливості дитини, місце та час проведення гри, інтереси всіх граючих дітей, а іноді й їх настрій.
Загальні вимоги до проведення ігор.
Вибираючи інвентар для гри, дорослий повинен: для сліпих-використовувати озвучену атрибутику (озвучений м’яч, свисток, бубон, дзвіночок, метроном, брязкальця та ін.). Для дітей із залишковим зором і слабозорих-підібрати яскравий і барвистий інвентар, враховуючи контрастність предметів (як правило, використовуються червоний, жовтий, зелений, оранжевий кольори).
Весь використовуваний інвентар повинен бути безпечним!
Велика увага приділяється вибору і підготовки місця, де проводитиметься гра. Необхідно переконатися в безпеці ігрового майданчика, визначити її розміри, встановити обмежувальні орієнтири (канавки, засипані піском трохи вище рівня всього майданчика, лінія з гравію або трав’яного покриву, асфальтована доріжка, гумові килимки, шнур, натягнутий по периметру майданчика, і інші рельєфні, дотикові позначення). На майданчику не повинно бути пнів, ям, чагарника.
Ведучий тим чи іншим сигналом повинен орієнтувати граючих. Звук найкраще вловлюється дитиною, якщо його джерело встановлений на рівні особи. У процесі гри (естафети) дорослий веде постійне спостереження за самопочуттям дітей. Щоб уникнути перевтоми, ведучому необхідно знати основні дані про фізичному і психічному розвитку кожної дитини, а саме:
- рекомендації лікарів: офтальмолога, ортопеда, педіатра, психоневролога;
- загальне стан здоров’я дитини (перенесені інфекційні та ін. захворювання);
- стан опорно-рухового апарату та його порушення;
- наявність супутніх захворювань;
- стан зорового дефекту (стійка чи нестійка ремісія);
- здатність дитини орієнтуватися в просторі;
- наявність попереднього сенсорного досвіду;
- стан і можливості збережених аналізаторів;
- стан нервової системи.
Ігри з бігом
«Наздожени дзвіночок». Мета: розвиток швидкості, спритності, вміння орієнтуватися в просторі.
Кількість гравців-10-12 чоловік.
Інвентар: дзвіночок.
Інструкція: Майданчик для гри слід позначити дотикальними орієнтирами. З числа граючих вибирають дві пари водящих. Одному з гравців дають в руки дзвіночок. Гравець з дзвіночком тікає від водящих, а ті намагаються оточити його, смикнув руки. Це може зробити одна або обидві пари водящих.
Гравець з дзвіночком в момент небезпеки має право передати (не покинути) дзвіночок кому-небудь з учасників гри.
Спійманий гравець і той, від якого він перед цим прийняв дзвіночок, замінюють одну з пар водящих. Дзвіночок вручають найбільш спритному гравцеві, і гра продовжується.
Варіант (гра для слабозорих та зрячих)…
Замість дзвіночка використовується ковпак на голову. Ловити можна тільки того, у кого ковпак на голові. Така гра буде називатися «Бережися, Буратіно!»
Методичні вказівки:
- Пари слід комплектувати так: незрячий і дитина із залишковим зором, зрячий - незрячий;
- Іграющім Можна виходити за межі майданчика;
- Всім Граючим на майданчику можна надіти озвучені браслети (з дзвіночками і т. п.).
- Якщо Водящие пари разомкнут руки, убегающий гравець вважається неспійманих.
«Коршун і квочка». Мета: розвиток швидкості, координації рухів і вміння орієнтуватися в просторі.
Кількість гравців-не більше 10-12 чоловік.
Інвентар: дві озвучених браслета або дзвоника, мотузка або канат.
Інструкція: З граючих дітей призначаються шуліка і квочка, всі інші-курчата. Курчата стають в колону за півкроку один від одного і беруться однією рукою за загальну мотузку або за пояс стоїть попереду гравця. Квочка стає першою, шуліка надягає на руку браслет (дзвіночок) і встає особою до квочки на відстані 1-2 метра. За сигналом дорослого шуліка намагається оббігти колону гравців і зловити останнього курчати. Квочка заважає шуліці, перегороджуючи йому шлях. Останній курча вважається спійманим, якщо шуліка торкнувся його рукою. Незалежно від того, вдалося шуліці зловити курчати чи ні, через 40-50 секунд гра зупиняється, і призначаються нові шуліка і квочка.
Методичні вказівки:
- «Курчатам» можна відривати руку від каната;
- По Заздалегідь обумовлену сигналом гравці припиняють гру;
- «Квочка» не має права вистачатиме «шуліки» за руки;
- Слід Нагадати гравцям, щоб вони міцно трималися за канат або пояс стоїть попереду гравця і дотримувалися тишу;
- Гра Відрізняється великою інтенсивністю, тому вона не повинна бути тривалою.
А ТОЧНО В ЦІЛЬ https://www.youtube.com/watch?v=GEA4aw6Ae-4
ГОЛБОЛ.
МУЛЬТФІЛЬМ ОБ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ
https://www.youtube.com/watch?v=73NTXARqAPE
КОРИСНІ ПІДКАЗКИ. ЯК ПОЧУТИ СВОЄ ТІЛО
