Опубліковано: 2020-04-08

Тема уроку: "Базові поняття мови розмітки гіпертексту, структура HTML-документа "

Наразі більшість веб-документів створюють за допомогою мови розмітки гіпертексту HTML (англійською Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертексту).

Гіпертекст — це текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»). Читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.

1989 року Тім Бернерс-Лі запропонував упровадити гіпертекстову систему документів. Наприкінці 1991 року він опублікував у Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML — «HTML теги». Він же створив і першу програму для перегляду гіпертекстових документів — браузер. Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML.

Призначення HTML — описати зовнішній вигляд документа за умови, що розміри екрану і масштаб подання тексту можуть змінюватися у процесі перегляду.

Розширення (тип) гіпертекстового документа, написаного мовою HTML, — htm або html.

Документ HTML можна розглядати як сукупність вказівок і даних — як безпосередньо розміщених у документі, так і пов’язаних з ним посиланнями, які при інтерпретації програмою-броузером відтворюють вигляд сторінок документа. Згідно з прийнятими в інформатиці визначеннями, документ HTML вважають програмою, описаною мовою високого рівня. Вказівки HTML називають тегами.

Дескрипторами називають ті теги, які вказують на спосіб відтворення інформації програмою-браузером.

Теги — вказівки HTML — записують у «кутових» дужках, утворених символами «<» і «>» — «менше» й «більше».

Контейнери — це парні теги.

Контейнери позначають початок і кінець області дії відповідної вказівки. Між цими тегами може міститися текст та інші теги. Тег, що закриває область дії, порівняно з тим, що відкриває, має додаткову косу риску одразу після «кутової» дужки.

Oпис властивостей контейнера записують у першому дескрипторі контейнера через пропуск після назви контейнера або з нового рядка (приклади див. далі). Нечислові значення параметрів прийнято записувати у лапках.

HTML-файл — це програма подання тексту, написана мовою HTML, яку опрацьовує браузер і подає результат у своєму програмному вікні.

Для створення HTML-файлу можна використати найпримітивніший текстовий редактор. Наприклад, Блокнот (NotePad) для ОС Windows. Інколи, у середовищі цих редакторів здійснено виділення кольором дескрипторів. Наприклад, у середовищі Kate для ОС Linux Mint KDE. Хоча привабливішим видається використання спеціалізованих редакторів з поданням сторінки різними способами. Наприклад, редактора Kompozer чи Sublime Text.

Структура HTML-документа (згідно зі стандартом HTML 4.01)

  1. Оголошення типу документа (англійською Document type declaration, Doctype, DTD) — на початку документа тегом <!DOCTYPE>.

  2. Заголовок документа, розташований у межах контейнера <head>, — містить опис загальних технічних відомостей або додаткову інформацію про документ, яку не відтворюють безпосередньо у браузері.

  3. Тіло документа, розташоване у межах контейнера <body> або <frameset>, — містить основну інформацію про опис документа.

Приклад 1.

<!doctype html>
<html>
  <head>
    <title>Заголовок документа</title>
  </head>
<body>
  Змістовна частина документа
</body>
</html>