Текстовий редактор

Програми, за допомогою яких можна створювати та змінювати текст, називаються текстовими редакторами. У тих випадках, коли має значення не тільки зміст тексту, а його зовнішній вигляд, використовують більш складні текстові редактори, які називаються текстовими процесорами.

Майже всі текстові процесори можуть виконувати такі основні функції:

1) відображати на екрані і роздруковувати символи різних накреслень і розмірів, зокрема із такими особливостями, як виділення фрагментів тексту напівжирним шрифтом, підкресленням або курсивом;

2) виконувати пошук визначеної послідовності символів та її заміну. Ця властивість стане в пригоді, якщо, наприклад, потрібно замінити або виправити у великому документі якесь слово або групу слів;

3) автоматично центрувати чи вирівнювати текст по лівому або правому краю, встановлювати інтервали між рядками тощо;

4) автоматично роздруковувати номери сторінок у верхній чи нижній частині кожної сторінки;

5) формувати та роздруковувати верхній і нижній колонтитули (колонтитул – спеціальний чи допоміжний текст у верхній чи нижній частині кожної сторінки);

6) формувати виноски й посилання. Якщо додаються нові виноски чи перекомпоновується текст, то програма автоматично переміщає виноски і змінює їхню нумерацію, коли це необхідно;

7) розташовувати текст у двох чи більше колонках;

8) виконувати пошук орфографічних помилок. Цей процес називається перевіркою орфографії, деякі програми мають можливість автокорекції, тобто дозволяють автоматично виправляти помилки одночасно з набором тексту;

9) знаходити синоніми для виділеного слова. Ця можливість дуже корисна в тому разі, якщо в тексті занадто часто вживається те саме слово;

10) вводити спеціальні та математичні символи;

11) створювати маркіровані та нумеровані списки;

12) створювати спеціальні форми документів, наприклад для листів чи написів;

13) вставляти в документ лінії, рамки, малюнки, таблиці тощо;

14) роздруковувати адреси на конвертах і поштових етикетках.