Тема уроку: Природні умови Італії. Виникнення міста Рим 

Мета: з’ясувати особливості природних умов Італії, вдосконалювати навички роботи з історичною картою, історичними документами, роботи в групі, засвоїти нові поняття: «патриції», «плебеї», «форум», «фамілія», «сенат». Розкрити особливості початкового етапу розвитку римської держави; розглянути заняття населення Італії; розвивати вміння порівнювати історичну інформацію.

Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні межі заснування Рима;
• показувати на карті Апеннінський півострів, Рим;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «патриції», «плебеї», «сенат»;
• порівнювати становище патриціїв та плебеїв; 
• Вивчивши історію Стародавньої Греції ми перевернемо наступну сторінку історії і ознайомимось з Стародавнім Римом, здійснимо цікаву подорож вулицями і площами міста. Сподіваюсь, що вам сподобається. Завжди від цікавих подорожей залишаються приємні спогади і думками ти завжди повертаєшся туди де вже побував.
• 1.Клімат на Апеннінському півострові м’який і теплий, від холодних північних вітрів його захищають гори Альпи.Уздовж усього півострова простягаються Апеннінські гори.  Вони невисокі, а їхні схили вкриті лісами.
  Родючість ґрунтів відрізняється залежно від місцевості. Особливо родючими були чорноземи в долинах річок По, Тібр та Арно.
  Покладів корисних копалин було небагато: в Альпійських горах видобували мідь та золото, у середній частині півострова — мідь, олово, залізо, срібло. У дельті Тибру видобували сіль.
  Моря, які омивали Апеннінський півострів, були багаті рибою. Проте море­плавство ускладнювалося тим, що зручні бухти були лише на півдні.
  У долинах великих річок розвивалося землеробство Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, розводили виноград і оливки.
  На півдні півострова, де було багато прекрасних пасовиськ, займалися тваринництвом
• 2. Розвивалися ремесла. Ткачі мистецьки виготовляли лляні тканини для одягу, вітрила для кораблів. Гончари виробляли гарний посуд і вишукані скульптури. Справжніми шедеврами були витвори ювелірів. Із найтонших срібних та золотих елементів, бурштину і дорогоцінного камню вони вигтовляли прикраси. Розвивалась торгівля, вивозили сировину і товари ремісників – кераміку, мідні, бронзові, залізні предмети побуту, ювелірні вироби, дорогі тканини. У гирлі ріки Тибр добували сіль. У містах осіли купці, ремісники. На вулицях і на ринковій площі працювали ковалі, які кували зброю і знаряддя праці. Будували зрошувальні канали.
  3. Апеннінський півострів був заселений ще з давніх давен, зокрема, за часів кам’яного віку. Впродовж багатьох віків тут осіли племена італіків, етрусків, греків, галів, іллірійців. Острів Сицилія населяли переселенці з міста Карфаген. Найдавнішим населенням Апеннінського півострова вважають племена лігурів, сикулів, сіканів. Інші племена прийшли сюди пізніше. Серед прийшлих народів вирізняються італіки, які, можливо, дали назву країні. Прийшли вони з півночі і поселились у центральній частині півострова. З часом на основі місцевих і прийшлих племен утворилося дев’ять племен. Серед них – латини, умбри, сабіни, самніти та інші. Усе це – землеробські племена, які мали розвинуті металургію, гончарство та інші ремесла. Кожен народ мав свою мову, традицію, культуру.Мова латинів стала мовою Римської держави. У X ст. до н. е. в Італії з’явилися етруски (расени). Вони прибули на Апенніни морем і поступово захопили територію від Тибра до Альп. Заселені ними землі дістали назву “Етрурія”. Етруски прийшли сюди, як вважає, Геродот з Малої Азії. Саме ними у ˅III ст. до н. е. було створено першу цивілізацію на території Італії. Вони створили яскраву культуру, в якій є малоазійські риси. Чимось вона схожа й на культуру римлян. На поч. III ст. до н. е. Рим підкорив етруські міста. Поступово етруски розчинилися в новому середовищі й втратили мову, але культура їх була значною мірою сприйнята та розвинена римлянами.
  Ще в давнину на півдні півострова греки-переселенці заснували свої колонії. Вони дали назву півострову – “Італія”, що в перекладі означає “країна телят”. Як і Греція, Італія поділялася на історичні області: Етрурія, Лацій, Кампанія, Апулія, Луканія. Головне місто Італії - це Рим. На берегах річки Тибр, в її нижній течії жило плем’я латинів. Згодом, вони і заснували тут місто Рим, одне з найдавніших міст на землі. Його називають “вічним містом”.
  На території міста вчені-археологи проводили багато розкопок, які дали сучасній науці можливість скласти правильне уявлення про виникнення Риму. Розкопки вчених свідчать, що у ˅III ст. до н. е. виникло невелике поселення на лівому березі Тибру. Перші римляни оселилися на семи пагорбах, щоб легше було оборонятися від ворогів. Два головні пагорби називаються Палатин і Капітолій. Вони здіймаються на висоту 50 метрів. На Палатині пізніше для знатних і багатих людей було збуовано палаци, а на Капітолії – храми Богів. Між пагорбами було велике болото. Перші поселенці з великими труднощами осушили його і на цьому місці влаштували ринкову площу – Форум. До наших днів зберігся і працює підземний канал завдовжки 1 км, який відводить у Тибр підземні води з болота. Він викладений із кам’яних плит і такий великий, що всередині по ньому може вільно проїхати віз, навантажений сіном. Розкопки свідчать про те, що Рим спочатку нагадував велике село.Але згодом його мешканці спорудили гарні будинки, палаци, храми, оточили Рим муром завдовжки 10 км з вежами і брамами. Походження Риму оповите легендами. Римські історики вирахували дату заснування Риму – 753 р. до н. е. Від цієї дати римляни вели своє літочислення.
• 
  
• Переглянути відеоурок про заснування Риму та життя мешканців
• https://www.youtube.com/watch?v=A5DbE1483SM
• Палатинський пагорб, який за легендою обрав Ромул для майбутнього міста. Місто ділиться на 300 родів, 30 курій і 3 триби (племена). Триби поступово перейшли в райони міста.
  Курії – це союзи чоловіків-воїнів, які стали основою формування армії.
• В далеку давнину римське населення жило великими родинами, які латинською мовою називалися “фаміліями”. На чолі кожного роду стояв вождь – “патер” (“батько”). Окремі сусідні родини об’єднувалися, щоб гуртом обробляти поля і захищатися від ворогів. Згодом, нащадки перших поселенців стали називати себе патриціями. Патриції пишалися тим, що їхні батьки і діди – засновники міста. Для обговорення найважливіших справ чоловіки-патриції сходилися на народні збори. Спочатку, будинки патриціїв були прості і скромні. Господарі працювали разом зі своїми слугами і рабами у полі та вдома. Раби вважалися членами сім’і, нерідко їли за одним столом зі своїми господарями. Поступово патриції перетворилися на привілейовану верству населення.

   Понад два століття, із 753 до 510 рр. до н. е. Римом правили царі. Цар був одночасно полководцем, суддею та головним жерцем міста. Тому цей період в історії Риму називають “царським”. Влада царів не передавалася у спадок, їх обирав народ. Римських царів було сім. Перший цар Ромул заснував місто, він розділив усіх хто міг служити у війську, на загони. Кожний загін складався з 3 тис. піхотинців і 300 вершників і називався легіоном (історичне джерело: Життєопис Ромула. Плутарх).
  Інші шість царів звеличили і упорядкували місто. Це були – Нума Помпілій, Тул Гостілій, Анк Марций, Тарквіній Стародавній, Сервій Туллій, і останній Тарквіній Гордий.
  Близько 600 р. до н. е. етруски перемогли латинян і посадили в Римі своїх царів. Правителі любили розкіш. Вони ходили вулицями у супроводі дванадцяти охоронців-лікторів, які несли в руках символ царської влади – сокиру, яку було вставлено в пучок різок. Римлянам довелося багато воювати з етрусками, щоб відстояти свою волю. Про це ми дізнаємося з численних легенд. У них римляни постають людьми гордими і сильними духом.

• Патриції – повноправні римські громадяни, нащадки найдавніших корінних жителів, у тому числі – засновників Рима.
  Крім патриціїв, у Римі проживала й інша верства вільного населення – плебеї. Шлюби між плебеями і патриціями були заборонені.
  Плебеї – незнатне, вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило до родової общини, тому, на відміну від патриціїв, не мало прав на землю і політичних прав.
  Важливі для всіх мешканців міста рішення – зокрема, про оголошення війни, укладення миру, вибори нового царя – приймалися римлянами на народних зборах. Ці рішення разом із царем мав затвердити або відхилити сенат, що в перекладі означає “рада старійшин”. Його члени – сенатори - призначалися довічно і користувалися великою пошаною. Обраний сенатом цар головував у сенаті.
  Сенат – один із найвищих державних органів у Стародавньому Римі, що виник з ради старійшин патриціанських родів.

• Визначним діячем раннього періоду історії Риму був цар Сервій Туллій, щоб обмежити свавілля патриціїв він провів реформи. Все населення залежно від кількості майна було поділено на шість класів. До першого належали найбагатші римляни. Вони володіли не менш, як 5 га землі. До останнього класу входили люди, що не мали землі. Їх називали пролетарями. “Проліс" латиною означає дитя. Отож єдиним багатством пролетарів були діти. Завдяки цій реформі плебеї отримали громадянські права. Безправними лишалися лише раби. Усі громадяни на випадок війни ставали воїнами. На війну вони йшли у своєму обладунку і зі своїм озброєнням.
  Через такий поділ суспільства по-новому було організовано й роботу народних зборів.
  Останній римський цар Тарквіній Гордий владу захопив шляхом лиходійства: вбив Сервія Тулія, а потім перебив багато сенаторів і почав правити – не обраний народом і не затверджений сенатом. Плебеїв він примушував важко працювати, а патриціїв вбивав, побоюючись за свою владу. Народ обурився і вигнав усю сім’ю Турквініїв з міста. Це сталося у 510 р. до н. е. – тоді ж, коли припинилася тиранія в Афінах.

• Письмово виконати
• 1.Назвати два головних пагорба в Римі
  2. Від якого року римляни вели своє літочислення?
  3.Хто вважається засновником Риму ”.
  4. Чому символом Риму є вовчиця?
  5. Хто такі патриції і плебеї? Чим різнилося їхнє становище?
  6. Як було побудовано правління Римом за царської доби?
  7. Що таке форум?
  8. Як географічне положення і природно-кліматичні умови Італії вплинули на заняття населення ?
  9. Які з імен римських царів ви запам’ятали?

  
   Домашнє заввдання
  Опрацювати матеріал підручника §43, по Бр. §42