Тема уроку:  " Початок правління династії Романових. Цар  Петро І. Російська імперія".

 Царь Олексій Михайлович  (1645—1676), мав титул “Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь всея Великої і Малої Русі Самодержець". Підписав в 1654 р. Переяславську угоду (" Березневі статті") з Б.Хмельницьким.

Селянське повстання  під проводом Степана Разіна (1667-1671 рр.). 

Після смерті царя Олексія Михайловича  на престолі опинилось одразу два царя Іван V і Петро І. Проте до 1689 р. країною правила їх старша сестра Софія. Всі її спроби закріпитися на троні були невдалими. Зрештою царем Московської держави став Петро І  (1689—1725 рр.)

У період царювання Петра були здійснені докорінні реформи, які вивели країну на новий щабель розвитку і торкнулися майже всіх сторін суспільного життя.

Перетворення охопили державну систему управління, армію, економіку, культуру, побут, соціальні відносини.

1695 р.та 1696 р. - Азовські походи, війна з Туреччиною( завершилась підписанням в 1700 р. Константинопольського перемир"я)

 “Велике посольство” (1697—1698 рр.)- налагодження  контактів з іншими європейськими державами. 

Північна війна -  1700 р. по 1721 р.-основні учасники Московське царство та Швеція. Московська держава здобула вихід в Балтійське море.

27 липня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, в якій шведи зазнали поразки.

 30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадті було підписано мирний договір, за яким до Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгерманландія, частина Карелії, а також низка островів на Балтійському морі.

Після перемоги в Північній війні Петро І 20 жовтня 1721 р. був проголошений імператором, а Росія стала імперією.

В результаті Північної війни Росія відкрила вихід у Балтійське море. Набравши ваги в європейських справах, Росія націлила завойовницькі устремління в усіх напрямах.

Перемога дорого коштувала Росії: вона втратила близько чверті населення. Але російські царі як у минулому, так і в майбутньому не рахувалися з життям простих підданих для досягнення своїх цілей.

У січні 1725 р. Петро І помер, не залишивши законного наступника престолу. Це дало привід до серії державних переворотів. Взагалі другу чверть XVIII ст. нерідко називають епохою двірцевих переворотів і правління фаворитів. Після смерті Петра І князь О. Меншиков та інші наближені до царя за підтримки гвардії посадили на трон дружину покійного імператора Катерину І (1725—1727 рр.). При якій сам Меншиков став фактичним правителем. Та боротьба за владу не припинялася. Смерть Катерини І привела до нової фази боротьби. Родовите дворянство домагалося сходження на трон онука Петра І — Петра ІІ (1727—1730 рр.). Це відразу відбилося на долі О. Меншикова: його було заарештовано, позбавлено майна й вислано до Сибіру. Проте 15-річний цар захворів на віспу та помер. Верховна таємна рада після тривалих обговорень віддала трон племінниці Петра І — Анні Іванівні (1730—1740 рр.).Десятиліття правління Анни отримало назву "біроновщина", бо вона фактично владу передала своєму фавориту німцю герцогу Курляндії - Бірону. Потім правила  дочка Петра І Єлизавета (1741—1761 рр.). Хоча Росія не отримала ніяких територіальних придбань (наступник Єлизавети Петро ІІІ відмовився від усіх завоювань на користь свого кумира Фрідриха ІІ короля Пруссії) вона продемонструвала свою воєнну могутність і зміцнила авторитет у Європі. Без Росії  вже не вирішувалась жодна важлива міжнародна справа. У другій половині XVIII ст. відбувається подальше зміцнення Росії. Цей період розвитку країни пов'язаний з правлінням Катерини ІІ (1762-1796 рр.), яка прийшла до влади в результаті останнього у XVIII ст. двірцевого перевороту. Період її правління називають "золотим віком" Російської імперії. 

Домашнє завдання: читати параграф № 21, вивчити основні дати та події, для закріплення теми прослухати телеурок по данній темі - реформи царя Петра І.

Готуємось до тематичного оцінювання 22 травня, прослухайте ще раз  мої голосові повідомлення.

https://www.youtube.com/watch?v=ruoasyFxHAo