Тема. Народна іграшка. 

Чим же гралися сто-двісті років тому хлопчики й дівчатка? Які ж іграшки були в них? Барбі й Мар'янки? Ніндзі-черепашки й літачки? Це були іграшки народних майстрів, чиї руки «дружать» з деревом, глиною, фарбою.

У Росії це каргопольські, филимонівські, димківські іграш­ки. В Україні — косівська й опішнянська іграшка.

Опішнянські майстри славилися виготовленням різно­манітних дитячих іграшок— найчастіше це були свищики у вигляді коників, півників, козенят. Ще робили цілі комплек­ти декоративних фігурок, із яких складали веселі й цікаві ком­позиції: «Весілля», «Ярмарок».

Майстри розписували іграшки колами, хрестами. Здавна ці знаки вважалися символами сонця.

А червоний колір, який часто можна побачити на народних іграшках, тривалий час був пов'язаний з уявленнями про сон­це — добре небесне світило.

Уся наша земля — це земля майстрів. У руках справжньо­го майстра і дерево, і жива податлива грудочка глини здатні ожити й розповісти дивні казки про те, як сонце зігріває своїми променями землю і дає їй життя.

VI. Практична робота

Сьогодні кожний із вас зробить свою іграшку. Візьміть шматочок пластиліну у свої теплі руки.

Відчуйте, який він м'який і податливий. Його можна вда­вити, витягнути, приплюснути.

У ваших руках цілісна грудочка. Намагайтеся ліпити аку­ратно. Нехай форма ніби проростає з живого пластилінового шматка.

Коли іграшка буде готова, розфарбуйте її традиційними для України жовто-коричневими кольорами. А потім при­красьте свої іграшки елементами декору, використовуючи білі, зелені й жовті кольори.

Етапи виконання роботи.

1) Використовуючи пластилін або глину, сформуйте іграшку.

2) Доберіть кольори й розфарбуйте іграшку гуашшю одно­го кольору.

3) Почекайте, поки робота висохне.

4) Прикрасьте свою іграшку декором.