Технологія клаптикового шиття

Клаптикове шиття-вид рукоділля, у якому за принципом мозаїки, зшивається суцільний виріб з різнокольорових і строкатих шматочків тканини (клаптиків) з певним малюнком. У процесі роботи створюється полотно з новою кольоровою гамою, візерунком, іноді  фактурою.

 Якщо майбутній виріб має утилітарне призначення, то перед розкроюванням необхідно провести декатирування тканини (намочити, випрати без використання миючих засобів), а потім висушити і випрасувати. Якщо ж виріб буде зберігатись в місці, захищеному  від пилу (наприклад, під склом) , декатирування можна не виконувати, зберігаючи таким чином фабричну обробку та первинну яскравість фарб.

 Перед роботою, щоб уникнути зсуву тканин, обрізають всі кромки. Не рекомендується рвати тканину-це призведе до обсипання країв в готовому виробі, оскільки внутрішні шви при клаптиковому шитті не  обметуються.

  Запорукою успіху в збиранні клаптикового полотна є висока точність розкроювання. Для цього використовуються шаблони. Найпростіші – картонні геометричні фігури з поміченими  лініями  обрізування та прострочування швів або з прозорого пластика – вони дозволяють бачити малюнок.

 Найбільш широко в клаптиковому шитті застосовуються бавовняні тканини. Вони дешеві, легкі в розкроюванні, не ковзають під час шиття, тримають закладені вручну складки та є ідеальним матеріалом для початківців. Недоліком у бавовняних тканин є зсідання під час прання та нестійка фарба.

 Льон зручний у шитті, менш зсідається, міцний, тому його часто використовують для підкладок або як тло виробу. Лляні тканини сильно зминаються і важко прасуються.

 Шовк, завдяки своїй делікатній фактурі, природному блиску та яскравості фарб виглядає у виробах дуже ефектно. Однак він  зсідається під час прання та під дією високих температур, складний в розкроюванні та шитті, краї зрізів обсипаються.

Подекуди в клаптиковому полотні  використовується вовна, яка має ряд переваг: вона гігроскопічна, тепла, тому може бути використана для виготовлення ковдр, подушок, одягу. Краї товстих вовняних тканини не обсипаються, вироби з вовни відмінно тримають форму.

Штучні або змішані тканини мають святковий вигляд, не зминаються і відмінно витримують прання, однак, здатні накопичувати вологу.

Віскозні тканини складні в шитті: через рухому структуру полотно ковзає, до того ж сильно зминається та зсідається після прання. Також віскозу обов’язково потрібно крохмалити.

Цікаво виглядають  у виробах тканини (бавовна, шовк, льон), розписані або пофарбовані вручну.

Перевагою клаптикового  шиття є відсутність одноманіття. Хоча при виконанні клаптикової мозаїки використовують набір певних блоків, в різних роботах відображена індивідуальність виконавця.

В наш час  цікавість до цього виду рукоділля відроджується знову. Шматок  клаптикового полотна може стати прикрасою для міської квартири також як і вправно витканий гобелен. А сумка зшита своїми руками із клаптиків може бути предметом заздрості навіть для  найвишуканіших модниць.

Крім всього іншого заняття клаптиковою  мозаїкою розвиває художній смак, привчає до охайності, виховує терплячість та наполегливість.

 Збирання полотна

Збирання полотна в печворку відбувається від дрібних деталей до великих. При послідовному з’єднанні  деталей створюються блоки візерунків, з яких і зшивається виріб.

 Печворк можна шити вручну або на машині.

Для ручного збирання  з  виворітної сторони тканини за допомогою шаблону розмічається деталь або дві деталі, складені лицьовими сторонами з суміщенням ліній розмічання, наживлюються або сколюються шпильками і зшиваються дрібним зметувальним швом. Нитка акуратно закріплюється на початку та в кінці лінії шва.

Одним з найбільш простих і швидких способів збирання полотна є шиття смугами. Смуги тканини викроюються по нитці основи з допомогою шаблону і послідовно настрочуються на основу. В якості основи використовується бавовняна або лляна тканина, папір (видаляється після шиття), флізелін. Щоб уникнути перекосу полотна смуги зшивають, щоразу змінюючи напрямок (наприклад, перша і друга - зверху вниз, друга і третя - знизу вгору і так далі). Припуски швів запрасовуються, якщо можливо, на бік більш темної тканини. Запрасовування швів додає міцності виробу. На цьому прийомі заснована техніка bargello: зшиті смуги розрізаються в поперечному напрямку, а потім знову збираються в полотно зі зміщенням. Такий прийом при використанні гармонійно підібраних тканин різних відтінків одного кольору, відтінених контрастними, створює ефект плавного переходу.

Для полегшення і прискорення процесу складання випускається не клейовой флізелін для печворку з розміченій сіткою геометричних фігур (квадратів або трикутників).

При складанні блоків із закругленими деталями на з’єднуваних частинах кромки призбируються, визначаються і сколюються точки середини, суміщуються їх кути. Деталь із заглибленням акуратно призбирується і з'єднується шпильками з деталлю з опуклим зрізом. При з’єднанні на машині деталь з опуклим зрізом розташовується зверху.

При складанні візерунку «Вітраж» фрагменти клаптикового полотна пришиваються встик, шви маскуються тасьмою, стрічкою, вузькими смугами тканини. У класичному варіанті цієї збірки контури фігур обрамляються матеріалом, контрастним по відношенню до основного зображення.

 Прискорене збирання блоків

Існують методи прискореного збирання блоків. Якщо блоки збираються з маленьких клаптів тканини або коли необхідно дуже точно сумістити кути, то найбільш ефективним є метод збирання на флізеліні. Для цього обирають самий тонкий флізелін з однією клейовою поверхнею.

 На не клейовій стороні розкреслити сітку з необхідною кількостю квадратиків. Якщо в готовому вигляді квадрати матимуть сторону довжиною 5 см, то додавши ще по 1 см на шви з кожного боку, отримаємо сітку з стороною у кожному квадраті 7 см. Тобто загальні розміри флізеліну 35 на 35 см. Якщо тканина товста або сипуча, то на припуск можна залишати 1,5 см.

Вирізані з тканини квадрати (з припуском) покласти на клейовий бік флізеліну і припрасувати. Якщо квадрати з’єдналися не точно «встик», то не потрібно вважати це помилкою – так простіше буде перейти до наступної операції, коли необхідно перегинати флізелін по лініях розмічання.

Перший ряд наклеєних квадратиків загнути по другій лінії розмічання (лицьовими сторонами один до одного) і прокласти машинну строчку по лінії розмічання припуску. Таким чином прошити всі горизонтальні ряди. Потім ножицями або дисковим ножем зрізати  кромку згину та розпрасувати шви. У такій же послідовності обробити  вертикальні шви.