Загальні відомості про оздоблення одягу.

Здавна, у кам’яному віці, коли людина тільки починала виготовляти одяг, вона прагнула бути індивідуальною, підкреслювати свій характер, інтерес. Одяг відображав статок людини. І вже з XVII- XVIII йо. оздоблення одягу займало більшу частину, ніж саме пошиття

Для реалізації творчого задуму художнику – модельєру важливо правильно добрати матеріал. Адже тканина є основою форми одягу: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні, штучні, неткані та багато інших. У моделюванні одягу особливе значення має фактура тканини, її властивості. Фактура тканини може бути гладенькою, шорсткою, блискучою, матовою тощо. Вона залежить від характеру переплетіння, кольору тканини, малюнка.

Малюнок  на тканині може бути конкретним або абстрактним, крупним або дрібним, зорієнтованим або хаотичним. У виборі матеріалу для того чи іншого виробу необхідно врахувати його властивості. Так, м‘які, еластичні тканини підходять для моделі з плавними м‘якими лініями, з драпуванням, м‘якими складками, зборками, а щільні, формостійкі матеріали потребують більш простих і лаконічних форм одягу.  Одяг із тканин з крупним малюнком повнить статуру, збільшує її об‘єм. Ворсова поверхня тканин зорово збільшує розміри окремих ділянок тіла, а гладенька, навпаки, пом‘якшує їх.

У моделюванні одягу особливого значення мають тканини з орієнтованим та класичним малюнком – у смужку, клітинку, горох. Напрям малюнку на тканині впливає на зорове сприйняття і розміри одягу, статури, визначає якість готового виробу. Необхідно, щоб на всіх ділянках виробу малюнок розміщувався в одному напрямі.

У моделюванні одягу з тканин у смужку напрям смужок може бути поздовжнім, поперечним, косим і комбінованим. Фасони сукні мають бути чіткі, строгі за формою. Необхідно пам‘ятати, що широкі смужки зорово збільшують поперечні розміри статури, а зміна напряму на випуклих частинах статури ще більше підкреслює їх рельєфність. Дрібна смужка дуже часто зливається з основним фоном тканини і пасує до будь – якої статури.  

Моделюючи одяг з тканин у клітинку, необхідно враховувати розмір, колір малюнка. Так, якщо клітинка велика за розмірами, то лінія симетрії малюнка повинна збігатися із середньою лінією спинки і переду. Вироби з тканини в клітинку можна моделювати, розміщуючи малюнок у поперечному поздовжньому та діагональному напрямах, а також за допомогою їх комбінацій. 

У виготовленні одягу з тканин в клітинку не рекомендується проектувати багато швів та ліній. Краще виточки замінити зборками, м‘якими складками, щоб уникнути небажаного перекосу малюнка. Якщо тканина в клітинку великих розмірів, то не бажано моделювати одяг з дрібними та маленькими деталями. Якщо клітинка асиметрична і утворена різнокольоровими лініями, то у розробці моделі орієнтуються на найвиразнішу за розмірами і кольором клітинку або лінію. Тканини з крупною клітиною рекомендують для одягу з суцільно кроєним рукавом або квадратною проймою для меншого перетину ліній клітинки.

Малюнок «горох» також потребує уваги. Тканина у дрібний горошок при моделюванні не спричинює зайвих труднощів. Але якщо «горох» крупний за розмірами, то необхідно стежити, щоб симетрія малюнка збігалася з віссю симетрії статури.  Не доцільно дрібнити малюнок  швами, виточками. Тканину з класичним рисунком  у смужку, клітинку, «горох» можна комбінувати з тканиною з таким самим малюнком різним за розміром або кольором. Проектуючи одяг з тканин з класичним малюнком необхідно, щоб малюнок  на прямих деталях, а також на швах збігався.