Технологія вирощування плодових дерев

                Загальна характеристика плодівництва

 Плодівництво забезпе­чує населення свіжими плодами, а харчову промисловість - сировиною для виробництва продуктів харчування (джемів, соків, варення, сиропів тощо). Господарське значення плодівництва визначається цінністю плодів у харчуванні людини. Вони містять легкозасвоювані організмом людини цукор, білки, вітаміни, мінеральні солі тощо. Багато речовин мають лікувальні властивості. Всі плодові рослини походять від їхніх дикоростучих родичів. З пер­ших днів існування людини вона відбирала кращі форми цих рослин для споживання. Пізніше, у процесі природного добору та виконання певно­го виду агротехнічних робіт, із дикоростучих були виведені культурні рослини, які давали більший урожай, мали вищі смакові якості, кращі терміни дозрівання та зберігання. Неоціненний внесок у розвиток садівництва в Україні зробив Л.П. Симиренко (1855-1920), який на базі свого помологічного розсад­ника заснував Мліївську дослідну станцію садівництва, на якій виве­дені високоврожайні плодові сорти яблунь, груш. Значний внесок у цьому напрям­ку зробив М.Ф. Кащенко, який у Києві заснував акліматизаційний сад та вивів багато зимостійких сортів абрикоса і персика. Важливими у розвитку плодів­ництва як науки є досягнення Ін­ституту садівництва Української академії аграрних наук України та його широкої мережі дослідних станцій і відділів на всій території держави, Інституту садівництва (м. Мліїв), Інституту зрошуваного садівництва (м. Мелітополь) та ін. Ними виведено та районовано понад 250 сортів плодових дерев.

https://youtu.be/N3vCNjY_p-8

https://youtu.be/BF02BTpT1hA

Плодове дерево - це багаторічна рослина з твердим стовбуром та гіл­лям, що утворює крону. Частина рослини, яка розвивається після запліднення і зав'язі квітки та містить насіння, називається плодом. За біологічними і виробничими ознаками та залежно від виду плоду і його насіння плодові дерева поділя­ють на такі групи: зерняткові (яблуня, груша, айва, аронія, глід); кісточ­кові (вишня, черешня, слива, абрикос, персик); горіхоплідні (горіх грецький, ліщина, каштан, фісташки).

Плід - основний їстівний орган рослини, заради якого вирощують пло­дові рослини. Плоди поділяють на сухі та соковиті. Сухі плоди дає ліщи­на, соковиті - решта плодових рослин.

                                                    Яблуня

 Найпоширенішим плодовим деревом, що вирощується в господар­ствах України, є яблуня. Залежно від сорту біологічне життя яблуні може становити до 100 ро­ків. Пора плодоношення настає через 3...5 років після висаджування на постійне місце. Урожай становить 15...20 т з гектара і більше. За площею висаджування яблуня займає перше місце серед інших плодових рослин. До вирощування в різних ґрунтово-кліматичних зонах рекомендовано 54 сорти цієї сільськогосподарської культури. За термінами біологічної стиглості яблуні поділяють на ранні (або літні), осінні і зимові. Найпоши­реніші сорти: Мліївська літня, Мліївська зимова, Ренет Симиренка, Ан­тонівка, Боровинка, Кальвіль сніговий. До сортів народної селекції належать: Антонівка, Боровинка, Каль­віль сніговий та ін. Антонівка звичайна. Один із кращих осінніх сортів. Дерево сильно­росле. Знімальна стиглість плодів настає в кінці серпня - першій декаді ве­ресня. В умовах природного охолодження можуть зберігатися 1,5-2 мі­сяці. Слава переможцям відноситься до осінніх сортів. Дерево сильноросле, з пірамідальною або широкоокруглою кроною. Плоди від середнього до вищесереднього розміру, масою 100... 170 г. М'якоть жовтувато-біла з рожевим відтінком під шкіркою, з приємним ароматом, кисло-солодка на смак. Кальвіль сніговий. Зимовий сорт. Знімальна стиглість плодів настає в другій декаді вересня, споживча -у грудні-лютому. У період зберігання плоди не гниють, не в'януть, але швидко втрачають смакові якості.

                                                          Груша

 Іншим плодовим деревом є гру­ша. За площею вирощу­вання займає місце після сливи. Розрізняють осінні, зимові та літні сорти. Іллінка - стародавній літній сорт народної селекції, досить по­ширений в Україні. Дерево довго­вічне, сильноросле, невимогливе до умов вирощування, морозо- та по­сухостійке. У плодоношення всту­пає на б-7-й рік, плоди середніх розмірів, масою 100-120 г. Дозрівають плоди у другій половині липня, придатні для сушіння та виготовлен­ня цукатів.

Лимонка - сорт народної селекції, вступає у плодоношення на 8-й рік. Дерево велике, розлоге. Невимогливе до умов вирощування, морозостій­ке. Плоди невеликі (60-90 г), дозрівають наприкінці липня - на початку серпня. Отримують з лимонки дуже смачні сухофрукти, цукати, мармелад.

                                                    Вишня 

У природі зустрічається понад 150 видів. Практичне значення мають лише звичайна, степова, повстиста, магалебська піщана, пташина, або черешня. Культурні сорти вишні ростуть переважно у вигляді дерева зав­вишки 4...6 м або у вигляді куща. Кущовидні форми вступають у плодо­ношення на 2-3-й рік, плодоносять переважно на однорічних приростах, зимостійкі, розмножуються кореневими парост­ками. Вони придатні для технічної переробки. 

                                                        Слива

 Слива за площею і кількістю дерев займає третє місце після яблуні та вишні. Швидкоплідне, високоврожайне плодове де­рево. У плодоношення вступає на 4-5-й рік, уро­жайність сягає 200...220 ц/га, продуктивно пло­доносить до 20-25 років. У природі налічується до 36 видів сливи, а практичне значення мають лише чотири: слива домашня, алича, тернослива, терен. Переважна більшість сортів сливи відно­ситься до виду сливи домашньої, який утворився у природі від схрещування аличі з тереном. За формою, розмірами й особливостями м'якоті плодів розрізняють чотири групи сливи: ренклоди - плоди округлої форми з ніжною соковитою м'якоттю; угорки - плоди видовженої форми зі щільною м'якоттю; мірабелі - плоди округлої форми, дрібні, кісточка легко відділяється від м'якоті; яєчні - плоди великі, яйцевид­ної форми з вільною м'якоттю.

                                              Горіхоплідні

 До горіхоплідних належать деревні та кущові рослини, які дають їстівні плоди - горіхи . В Україні введені в культуру такі породи: горіх волоський, мигдаль, ліщина. їхні плоди відзначаються високими смаковими якостями. Ядро містить до 70 % жирів, 25 % білків, вітаміни, вуглеводи та інші корисні сполуки. Мигдаль, фісташка, пекан і каштан теплолюбні й незимостійкі породи, тому їх вирощування можливе в Криму, Закарпатті й придунайській частині Одещини. Ліщина та горіх волоський поширені по всій території України. Горіх волоський, або грецький, нараховує близько 40 видів. Викорис­товується як плодова, лісова та декоративна культура. Дерева ростуть великі - до 30...35 м. У плодоношення вступає на 5-10-й рік, найвищі врожаї дає після 25-30 років. З одного дерева можна збирати 100-400 кг плодів

 https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-prirodoznavstva-na-temu-roslini-sadu-plodovi-dereva-yablunya-grusha-sliva-vishnya-abrikos-persik-dlya-pivdennih-rayoniv-viroschuvannya-ta-vikoristannya-91452.html