Короткі історичні відомості про розвиток мистецтва топіаріїв
Топіарій (англійське слово «topiary» походить від грец. τόπος) — місце, візерункові або уявні фігури для ландшафту. У латинській мові topiarius означало «садівник», topiaria — садівниче мистецтво) — це прикраса з серії hand-made, яка представляє собою штучне, трохи фантастичне дерево. Воно являє собою декоративне рукодільні творіння, «посаджене» в квітковий горщик, з кроною круглої форми. Їх роблять різних розмірів та з будь-яких матеріалів.
Спочатку топіарій з'явився в стародавньої Греції. У той час країна на всю Європу була відома саме своїми скульпторами, архітекторами, декораторами. Тоді топіарія — це були справжні дерева, але яким задана певна форма. А їх крони прикрашалися усіма можливими способами, починаючи від виточеної деревини, закінчуючи фігурною різкою самих гілок.
Вважається, що найпершим прикладом топіарія були висячі сади Семіраміди — одне з семи чудес світу. За іншою версією топіарій — це назва професії. У Стародавньому Римі для садових робіт були раби — Топіарії, завданням яких було підтримувати красу і порядок на ввіреній їм ділянці в саду.
З інших історичних джерел випливає, що батьківщиною топіарія є Франція, а саме Версальський палац. Архітектори Версаля придумали прикрасити сади штучними деревами з фігурною кроною, які цілий рік прикрашали околиці палацу. У XVI—XVII століттях історія мистецтва топіарі переживала свій розквіт. Так звана «рослинна архітектура» стала популярнішою садової флористики.
