Пластилін. Його властивості та види. Особливості виготовлення аплікації з пластиліну на прозорій основі.
Пластилін – це матеріал для ліплення, основними інгредієнтами якого є суха глина та парафін. Так, у розтоплений парафін додають глину, речовини, які не дають масі висохнути, це озокерит – матеріал, схожий на бджолиний віск, езерин – речовина, яку отримують теж із озокериту, тваринний жир, вазелін та інші речовини. Обов’язковий компонент пластиліну – пігменти, без яких він би не мав кольору, а був би сірим.
Коли з’явився пластилін?
Як матеріал для ліплення пластилін був відомий іще в середньовіччі. Спочатку наші предки ліпили з глини чи воску, але це було незручно, бо глина прилипала до рук, а віск танув і ставав рідким при найменшому збільшенні температури. Але саме властивість воску танути наштовхнула на думку про те, що вийде, якщо змішати глину та віск? І їх змішали У результаті з’явився перший пластилін. До його складу спочатку входили очищений та подрібнений порошок глини і натуральний чи мінеральний віск, тобто озокерит. Потім почали додавати тваринний жир, щоб пластилін не засихав, ті інші інгредієнти.
Який пластилін сьогодні?
Сьогодні пластилін – чудовий матеріал для численного використання. На відміну від глини та воску він залишається м’яким, практично не твердне і не засихає, а завдяки широкому спектру кольорів дозволяє досягти будь-якого відтінку. І навіть якщо в коробці всього 6 чи 8 кольорів, можна досягти ширшої палітри за умови, якщо знати правила змішування пластиліну.
Пластилін стає більш чи менш м’яким залежно від температури, під час роботи він не липне до рук, і навіть якщо потрапить на меблі чи килим, не страшно: його можна легко прибрати, а пляму змити теплою водою. Ліплення з пластиліну рекомендовано дітям не тільки для творчого розвитку, але й для розвитку дрібної моторики, удосконалення маленьких рухів пальців, що дозволяє в свою чергу покращити формування мислення та мовлення дитини. Крім того, ліплення гарно впливає на нервову систему, тому активним і непосидючим дітям часто рекомендують займатися саме ліпленням.
Який буває пластилін?
Сьогодні виробляють два види пластиліну: парафіновий і восковий. Залежно від консистенції пластилін ділиться на три групи:
Твердий, який не часто рекомендують, бо він кришиться під час роботи, його важко розім’яти навіть дорослому, не кажучи вже про дитину;
Середньої твердості, який неважко розім’яти при кімнатній температурі, він гарно тримає форму і не вигорає на сонці, тому саме цей пластилін рекомендують для виготовлення фігурок;
М’який пластилін здебільшого продається у вигляді товстих олівців чи брусків, він дуже пластичний, легко ліпиться, тримає форму та ідеально підходить для перших занять ліпленням із малюками.
Крім того, для найменших скульпторів можна використовувати пластилін-тісто, до складу якого мають входити такі натуральні компоненти, як пшеничне борошно та природні барвники. Такий пластилін має приємний запах, легко розминається, не липне до рук і не залишає жирних слідів. Але є в нього і свої недоліки: його не можна довго зберігати, а виготовлені з нього фігурки дуже швидко засихають.
Як вибрати якісний пластилін?
Якісний пластилін повинен:
легко розрізатися пластмасовим стеком для ліплення;
швидко нагріватися в руках і ставати м’яким;
не кришитися, але й не танути в руках;
кататися між долонями і не прилипати до них;
за допомогою стека легко зніматися з будь-якої поверхні, не залишаючи плям;
один шматок пластиліну повинен легко ліпитися до паперу, дерева, картону, а також до іншого шматочку і не відпадати;
досить довго перебувати на відкритому повітрі і не втрачати при цьому свої якості;
легко змиватися з рук теплою водою.
Особливості виготовлення аплікації з пластиліну на прозорій основі.
Зворотна аплікація
Це аплікація навпаки. Вона виконується на гладкій і прозорої поверхні пластмаси або скла, і її виворіт стає лицьовою стороною.
Найголовніше - зробити на папері хороший чіткий малюнок, який підкладається під перевернуту кришку.
Щоб він не зміщувався, його потрібно прикріпити до кришки двома горошинками білого пластиліну.
Чорним пластиліном викладається контур майбутнього малюнка, а відкриті ділянки послідовно заповнюються кольоровим пластиліном.
Перевернуте гладкою стороною до себе виріб являє собою дивовижний малюнок для картини або панно.
Після закінчення аплікація закривається кружечком кольорового картону.
Виконати таку аплікацію можна декількома методами: з викладанням контуру з джгутиків, мозаїкою з пластилінових кульок.
