Тема. Духовний розвиток особистості, життєві цінності і здоров'я

Дати визначення поняття «потреба».

Навести приклади соціальних потреб.

 Пояснити, до якого виду потреб належить сон.

Які потреби можуть призвести до деградації особистості?

• Вправа «Згоден чи ні?»

Учитель читає твердження, учні реагують, плескаючи в долоні: «згодні» — хлопок, «не згодні» — мовчок.

Ознакою підліткового віку є становлення самосвідомості. 

Самосвідомість підлітка характеризується передусім почуттям дорослості. 

Потреба в їжі характерна тільки для молодшого шкільного віку.

Прагнення слідувати моді належить до суб'єктивних потреб.

Обов'язковим для людини є задоволення всіх її потреб.

Кожна людина протягом свого життя досягає вершини «пірамі­ди потреб». 

Для задоволення будь-яких потреб людина має докласти певних зусиль. 

Епіграфом до уроку будуть слова Леонардо да Вінчі: «Пам'ятай, життя — це подарунок; і той, хто його не цінує, на цей подарунок не заслуговує».

Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове навколишньому світі. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами. . Прочитайте  оповідання В. Сухомлинського

ДОБРЕ СЛОВО

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилось п'ять років, вона тяжко захворіла: застудилася, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лі­сові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям — і хвороба втече в ліси й на болота».

Оля їла мед у стільниках і солодке вершкове масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти. Paптом відчинилися двері і до хати ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, ви рішила навідати її.

Підійшла старенька до ліжка, сіла на ослінчик, узяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого вершкового масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, мох квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилося частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

Ось чого не вистачало Олі, — сказав дід Опанас — Добро, о слова.

Подумайте:

- Що з перелічених у оповіданні дарунків хворій дівчинці є пай І ціннішим?

Чому ви так уважаєте?

- Кого з тих, хто прийшов провідати хвору, можна назвати добріші людиною?

Хто з них своїми діями, вчинками продемонстрував духовну досконалість?

Духовність — це ідеал, до якого прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності.

Духовність — це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Його не можна навчити за допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна змусити ним іти.

Міні-лекція «Духовний розвиток особистості»

Ступінь духовного розвитку не завжди визначається віком. Духовно багатою людиною вважають особистість, яка живе в гар­монії із собою і світом, у якої сформовані духовні цінності, тобто ті чесноти, життєві установки, що існують для кожної людини, що становлять її ідеал.

Становлення духовності — це вища мета кожного члена суспіль­ства, адже в міцному ґрунті духовності зростає й особистість людини.

Пізнання людиною самої себе, таємниць свого життя — один із її духовних пошуків, що сягає у глибину століть. До показників духовного зростання відносять:

усвідомлення значущого вибору (наприклад, замість відвідин нічного клубу провести вечір із хворою бабусею);

зростання внутрішньої чесності;

естетична та творча спрямованість;

людина починає свідомо творити своє життя;

зростання почуття гармонії світу.

Проблемне питання

▼ Чому люди хворіють? (Варіанти відповідей: унаслідок необач­ності і необережності, через невиправдані ризики, недотриман­ня безпеки життєдіяльності тощо)

Аналіз вислову Сенеки

Сенека Анней Луцій (Сенека молодший) — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор — у своїх «Листах Луцилію» писав: «Але що б ти не робив, швидше повертайся від тіла до душі, тренуй її вдень і вночі, адже праця, якщо вона не надмірна, шипить її. Таким вправам не завадять ні холод, ні спека, ні навіть старість. З усіх твоїх благ піклуйся про те, яке, старіючи, стає кращим».

- Що мав на увазі мудрий філософ? » чого важливого він хотів навчити свого учня?

Практична робота. Аналіз власних життєвих цінностей

Одна маленька дівчинка-першокласниця сказала: «Я так люблю усіх людей! Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!» І при цих словах її оченята іскрились, як дві зірочки, випромінюючи тепло і світло. Справді, це чудово! У її маленькому сердечку живуть любов і доброта. І це не лише слова, вона так відчуває, так мислить і тому до всіх усміхається щиро й привітно, кожному хоче допомогти і сказати добре слово. Це великий дар — мати у своєму серденьку щедрість, доброту і світлу любов. Більшості дітей притаманні ці прекрасні почуття: вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчитель­ку, однокласників... Діти щирі й щедрі, у них чисті помисли, вони намагаються допомогти, порадити, сказати щире слово одне одному.

Та, на жаль, не про всіх так можна сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли в дитячому серці ці почуття з якоїсь причини зникли, а натомість поселилося зло, ненависть, заздрість, скупість, жорстокість. Це — обділені діти, бо вони не знають, що таке щастя, любов, щирість, щедрість і яку радість у житті приносять ці почуття. їм можна лише поспівчувати. Негативні почуття погано впливають на здоров'я. Недаремно в народі кажуть: «Заздрість здоров'я їсть». Так воно і є. Бо що таке заздрість? І (,е коли людина постійно страждає від того, що хтось має більше, хтось має краще, хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний. Така людина похмура і зла, бо правду в народі кажуть: «Беруть завидки на чужі пожитки», «Залізо іржа їсть, а заздрий від заздрощів гине» або «Заздрий від чужого щастя сохне». Та й злиться та людина від того, що заздрісна і зажерлива, що всього пі мало, все їй не так. Хоче вона, щоб було, як у казці «За щучим велінням...». Але ж так не буває, бо все залежить від самої людини, нічого не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусиль, розуму, наполегливості, старанності. Один працює і одержує від цього задоволення, виробляє в собі добрі звички, бореться з лінощами і байдужістю, не заздрить людям, не тримає в серці зла на них, усіх любить і кожному готовий допомогти, а інший нічого того Не робить, а все хоче мати, от і сердиться. Народна мудрість каже: «злості повні кості!» або «Сердите не буває сите».

Коли людина життєрадісна, працьовита, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо в неї менше негативних емоцій, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров'я, до якого треба прагнути кожному.

Та дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, тоді вона робить негативні вчинки, і серце її аж ніяк не наповнюється добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Від чого буде вона здорова?

 Кажуть, що людина може мати сім гріхів, що за них вона карається смертю: заздрощі, ненажерливість, жадібність, розпуста, гордощі, лінощі, злість. А чому це так? Я гадаю, що ці гріхи посилаються на людину, щоб вона вчилася виживати в цьому світі, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю, мудрою і здоровою не лише фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли цього захоче. Кожна людина у світ приходить для добра.

— Обговоріть із товаришем свою думку щодо почутого. Вислухайте його позицію.

Розв'язування ситуаційної задачі Поміркуйте.

«Група підлітків після відвідування ЗD-кінотеатру зайшла в ав­тобус. Вони почали голосно обмінюватись враженнями, кидатися залишками попкорну. Пасажири спробували зробити зауваження. Підлітки відреагували бурхливо».

План відповіді

- Чи спостерігали ви схожі явища коли-небудь?

-У якій ролі ви б хотіли опинитися: пасажира чи підлітка?

-Дайте поради хуліганам від імені пасажирів.

- Яка модель поведінки пасажирів буде доречною в цій ситуації?

-Поміркуйте, як зробити зауваження підліткам, щоб вони при­пинили погано поводитися.

- Аргументуйте свій вибір.

Вправа на виявлення моральних уявлень учнів. Поміркуйте.

Добра справа, свідком якої ти був.

Безчесний вчинок, який хтось скоїв.

Зло, що скоїли тобі інші діти, дорослі люди.

ПРИТЧА ПРО ЦІЛЬ ЖИТТЯ

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися берегом річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:

Подивіться на річку, вона — саме життя: то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється щомиті, ніколи не повторюю­чись двічі.

Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:

А як ви би йшли до своєї мети?

Перший відважно сказав:

Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети.

Це добре, — сказав Хінг Ші, — та ти ризикуєш одного разу втопитися, так і не здолавши річки. Моя тобі порада: перш ніж плисти проти течії, дізнайся, чи твоя мета перебуває в тому ж напрямку.

Другий учень сказав:

А я буду плисти за течією, як ця пелюстка, що ковзає хвилею, і набрався б досвіду дорогою.

Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним до пелюстки, якій байдуже, куди плисти.

Третій учень відповів:

А я би плив до мети, постійно міняючи тактику: то пливучи за течією, то борючись із нею.

Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, — зауважив учитель, — розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:

А твій шлях рікою життя, вчителю, який? Він посміхнувся і сказав:

Я би не пускався в плавання.

Та хіба твоєї мети досягнуто? — здивувались учні.

Ні, — сказав Хінг Ші, — та не до кожної мети можна дістатися вплав.

Подумайте над змістом прислів'їв, будь ласка.

Чим більше плодів на дереві, тим сильніше його гілки хиляться донизу.

Хто втрачає ім'я, той втрачає все.

Звичайно, кожному з нас хочеться жити щасливо. А цього не­можливо досягти без людських моральних принципів.

Щодня ми творимо книгу життя. Нехай же сторінки в ній будуть світлі, чисті і прекрасні.

Твори добро та будь завжди привітним,

Дитино! Ти приходиш для добра.

Любов у серденьку хай сонцем квітне,

Збагнути це тобі уже пора,

Бо ти ростеш і мудрість п'єш з кринички

Свого народу. Це ти не забудь.

Старайся виробляти добрі звички,

Ніколи жадібним і заздрісним не будь.

Розпусту, злість не допускай до себе,

І ненажерливість жени від себе геть.

А гордощі і лінь — це не для тебе,

Любов'ю серденько наповни вщерть!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Обов'язкове:

написати невеличкий твір-роздум «Взаємозв'язок краси і духовності», «Для чого я живу на землі, яке моє призначення?»;