Опубліковано: 2020-05-04
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
Тема: Як співає соловейко? (за Б.Комаром).
Л.Забашта «Дивосвіт, дивосвіт…» 04.05.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-yak-spivae-soloveyko-za-borisom-komarom-176799.html
https://www.youtube.com/watch?v=Lbae_p5V2c0&feature=emb_err_watch_on_yt
Годі й уявити собі травень без солов’я, його краси! І ночі ті наші весняні тихозорі утратили би весь свій чар, коли б світло їх тишини, скупаної в блідім сяєві місяця, не мережили дзвінкі тони солов’їної пісні. Та, мабуть, весна заключила вічно тривалий договір з маленьким артистом, бо ледве завітає вона до нас, ледве наповніть новим життям в пробуджену природу, а ось уже і соловей почав свою пісеньку.
Соловей заслуговує на сердечну опіку людей і як артист-співак, і як корисний птах, бо нищить шкідливих комах. Як непомічено прибув соловей до нас, так і тихцем одного літнього вечора покинув. В останні дні серпня пускається в подорож, летить самітно звичайно смерком, відпочиваючи часто, поки аж залине під погідне небо африканського підсоння.
Опрацювання тексту «Як співає соловейко?» за Борисом Комаром (с. 170)
— З яким почуттям автор описує солов’я? Які слова про це свідчать?
Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.
— Де сидів соловей? На кого він схожий?
— Як описано зовнішній вигляд солов’я?
— Як він змінювався під час співу? Прочитайте.
— Які порівняння вжито в тексті?
— Порівняйте зміст вірша «Співай, соловейку!» та опис пташки. Чим вони схожі і чим відрізняються?
Опрацювання вірша Любові Забашти «Дивосвіт, дивосвіт...» (с. 170)
— Які почуття передає поетеса у вірші?
— Передайте їх, читаючи вірш.
— Які речення за метою висловлювання переважають у цьому вірші?
— Де слід зробити найдовшу паузу?
Завдання дз: Виразно читати оповідання, вірш (с. 170).
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тема: Час дієслова. 04.05.
https://www.youtube.com/watch?v=zFYZRv4VKAc
У королівстві Морфологія живуть частини мови. Зараз я розповім вам казку про одне з них – дієслово.
- Жив у королівстві старий дід, звали його Дієслово. Він мав трьох синів: старшого, середнього і молодшого. Старший син – дуже працьовитий, і тому все, чого його просили, виконував швидко. Батько його питає: «Сину, ти обідаєш?» А син відповідає: «Я вже обідав». – «Ти, сину, копаєш?» – «Я копав». – «Ти, сину, ореш?» – «Я орав». Дуже працьовитим бува старший син. Молодший син також був працьовитим, але не таким, як старший. Батько його питає: «Сину, ти обідаєш?». А син відповідає: «Я обідаю». – «Ти, сину, копаєш?» – «Так батьку, копаю». – «Ти, сину, ореш?» – «Так, я орю». А молодший син був лінивий, тому що батько не скаже зробити, він завжди відповідає, що зробить це, але пізніше. Батько його питає: «Сину, ти обідаєш?» А син відповідає: «Я обідатиму» – «Ти, сину, копаєш?» – «Я копатиму» – «Ти, сину, ореш?» – «Ще ні, але оратиму». Тому кожен син мав своє ім’я: старший – Минулий Час, середній – Теперішній Час і молодший – Майбутній Час.
- Але у кожній казці є тільки частина казки, а все інше – правда. Ось так і в українській мові дієслово має три часи: минулий, теперішній і майбутній. Минулий час позначає дію, яка відбулася у минулому, тобто до того моменту, коли ми про неї говоримо. До дієслів минулого часу можна поставити питання «Що зробив?». Наприклад: обідав, копав, орав.
Теперішній час познає дію, як відбувається зараз, тобто у момент, коли про неї говорять. До дієслів теперішнього часу можна поставити питання: «Що робить?». Наприклад: обідаю, копаю, орю.
Майбутній час позначає дію, яка відбудеться у майбутньому, тобто після того моменту, коли ми про неї скажемо. До дієслів майбутнього часу можна поставити питання: «Що робитиму?» або «Що буду робити?» Наприклад: обідатиму (буду обідати), копатиму (або буду копати), оратиму (буду орати).
Завданян дз : с. 175 впр 367 (усно), с. 176 правило вивчити, с. 177 впр 370
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ
Тема: Самообслуговування. Одяг і взуття. Пришивання ґудзиків. 04.05.
https://www.youtube.com/watch?v=-M8WQH1uBz0
https://www.youtube.com/watch?v=rnNmHPEqlSo
Ґудзики є невід’ємною частиною різних видів одягу. Такий одяг, як пальто, куртка, сорочка, блузка, штани ми вдягаємо щодня, тому ґудзики відриваються часто. Кожна людина повинна вміти пришивати ґудзики до одягу.
Так, ґудзики бувають різні за формою: круглі, овальні, квадратні, трикутні, прямокутні.
Ґудзики виготовляють із різних матеріалів – пластмаси, металу, обтягують тканиною, шкірою (зразки).
Для різного одягу використовують різні ґудзики. За призначенням ґудзики бувають пальтові, костюмні, форменні, для штанів, суконь, чоловічих сорочок.
Місце відірваного ґудзика можна визначити за залишками ниток або слідом від ґудзика. Якщо сліду не залишилося, треба застібнути виріб на всі ґудзики і позначити місце пришивання відірваного.
МАТЕМАТИКА
Тема: Частини. Позначення частин числа цифрами.
Розв’язування задач. 04.05
https://www.youtube.com/watch?v=zjGYVzVjQxg
Хто з вас читав казку про Малюка і Карлсона?
1) Фрекен Бок і Карлсон розділили порівну 100 плюшок. Скільки плюшок дісталося кожному?
2) Фрекен Бок і Карлсон розділили порівну 2 плюшки. Скільки плюшок дісталося кожному?
3) Фрекен Бок і Карлсон розділили порівну 1 плюшку. Скільки плюшок дісталося кожному?
— Чим схожі задачі? (Умовою, питанням, дією, прості)
— Поясніть розв’язання першої задачі. (Щоб дізнатися, скільки плюшок отримав кожен, потрібно 100 розділити на 2. Кожен отримав по 50 плюшок. 100 : 2 = 50 (пл.))
— Поясніть розв’язання другої задачі.
2 : 2 = 1 (пл.)
— Які числа вийшли у значенні цих задач?
— Як називаються такі числа? (Натуральні)
Створення проблемної ситуації
— Прочитайте розв’язання третьої задачі. (2 : 1)
— Хто згоден?
— У кого інше розв’язання? Яке?
1 : 2
— Поясніть його. (Плюшка була одна.)
— Також, яке розв’язання правильне? (Друге)
— Який результат вийде в цьому виразі? (Півплюшки.)
— Розв’язання одне, а варіантів відповідей багато. Яка проблема постала перед нами? (Ми розділили, але не можемо записати відповідь.)
1 : 2 = ?
— Чи буде відповідь натуральним числом? (Ні)
— Чому? (Це число має бути меншим ніж 1, а 1 — це найменше натуральне число.)
— Сьогодні ми маємо познайомитися з такими числами, які менше за найменше натуральне число 1.
Пояснення:
— Запропонуйте, як Фрекен Бок і Карлсон зможуть поділити плюшку.
— Як сказати про те, скільки дісталося кожному? (Половина)
— На скільки частин вони розділили плюшку? (На дві)
— Скільки таких частин дісталося кожному? (Одна)
— Як інакше можна назвати кожну таку частину? (Одна з двох; одна друга)
— У математиці це називається так: одна друга. Але в задачі потрібно записати результат і кожну частину позначити числом? Яким буде це число?
(Ненатуральне число; менше 1.)
— У математиці, щоб люди розуміли один одного, вибрали таку форму запису:
1
2
— Позначте числом одну частину плюшки. Покажіть мені.
— Яким числом позначимо другу частину? (Таким самим: 1)
2
— Чому? (Ці частини рівні.)
— Спробуйте здогадатися, як називаються ці числа. А підкаже вам те, що плюшку ділили, дробили, так говорили раніше.
Число 1 називають дробовим числом, або дробом.
2
Чи знаєте ви, що слово дріб — древнього походження. Воно означає частину цілого числа, всякого роду дрібниця, крупинка, крихта.
Це слово багатозначне. А в математиці термін «дріб» з’явився 200 років тому.
Чи можемо ми тепер записати значення до третьої задачі?
1 : 2 = 1
2
— Назвіть відповідь до третьої задачі. (По 1 плюшки дісталося кожному.)
2
Одна друга — дробове число, або просто дріб.
Завдання дз: с. 152 (№1007, 1008 усно), с. 153 № 1014, 1015
