Опубліковано: 2020-03-30

Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ

Тема: Особливості життя тварин навесні.

За підручником ст. 96 (прочитати)

Весна в житті диких тварин - один з найважливіших періодів. Адже з першими теплими днями настає можливість заповнення жирових запасів, неабияк витрачених за довгу голодну зиму. А ще весна - це час спаровування і вирощування потомства.

Одними з перших виходять із зимової сплячки ведмедиці, адже наприкінці зими вони народжують кілька дитинчат. До перших теплих днів самка з малюками не виходить з барлогу, годуючи ведмежат своїм молоком. У цей період вони найбільш уразливі, оскільки жирові запаси, накопичені самкою восени, вже підходять до кінця, і молока ведмежатам не вистачає. Зате після настання тепла, коли з'являється перша їжа, малюки починають швидко додавати у вазі.

У вовків в кінці зими починаються шлюбні ігри. Під час них утворюються пари, які при перших теплих деньках починають облаштовувати своє лігво. Трохи пізніше вовчиця виробляє світ потомство, дбають про який обоє батьків. Поки вовченята НЕ зміцніють, вони знаходяться в лігві поруч з вовчицею, а самець в цей час займається пошуком їжі для своєї родини.

В кінці зими шлюбні ігри починаються і у лисиць. Як тільки в парі, що утворилася намічається потомство, самець з самкою виривають для себе нору або використовують будь-яку вільну. Так само як і у вовків, турбота про народжених лисенят лягає на обох батьків, а якщо самець гине, на його місце приходить інший. Весняний гін відбувається і у білок, після чого самки народжують дитинчат в заздалегідь приготованих гніздах і піклуються про них самостійно.

А ось гризуни пробуджуються набагато пізніше - ближче до початку квітня, коли стає вже зовсім тепло і з'являється перша рослинна їжа. Відбувається пробудження повільно, протягом тижня, так як взимку кров і температура тіла гризунів під час сплячки опускається з звичайних 3 36 С до 8-10С. Після пробудження і у них починається період спарювання.

У лосів на початку весни з'являється потомство. Як правило, самка народжує тільки одне дитинча. На ноги лосенята можуть вставати вже через кілька хвилин після народження, а починають вільно пересуватися через три дня. Турбота про потомство і постійний пошук їжі - звичайне заняття для лосів з приходом теплих днів.

        Наприкінці березня або на початку квітня народжуються зай­ченята. Вони відразу зазнають чимало труднощів і, якщо вижива­ють, швидко ростуть. Зайці здатні до розмноження вже на першо­му році життя.

Майже в цей же час з'являється потомство у білки. Чотири тижні очі білченят закриті, але у півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках.

Строки прильоту птахів пов'язані з умовами їхнього існування. Раніше за всіх повертаються птахи, які можуть живитися на тало­винах. Водоплавні птахи прилітають тоді, коли водойми очища­ються від криги, комахоїдні — коли з'являються саме ті комахи, якими вони живляться.

Першими з'являються шпаки. Майже одночасно з ними прилі­тають жайворонки. Через кілька днів після них повертаються сам­ці зябликів. Співати вони починають після прильоту самок.

Приліт ластівок і серпокрильців збігається з появою літаючих двокрилих — мух і комарів, що є основною їх поживою.

Весняний переліт дуже відрізняється від осіннього. Навесні птахи поспішають, вони летять часто з великою швидкістю, щоб зайняти гніздову ділянку. У деяких горобиних ділянки для гнізду­вання займають спочатку самці, до яких потім приєднуються сам­ки. У гусеподібних і хижих птахів гніздову ділянку займають са­мець і самка разом. Пари у них, як правило, формуються ще під час зимівлі.

Одне з цікавих явищ у житті птахів навесні — шлюбні ігри, які особливо цікаво відбуваються у курс, журавлеподібних та інших птахів. Після парування птахи починають будувати гнізда. Різно­манітність гнізд залежить від способу життя птахів. Більшість го­робиних будують досить досконалі гнізда з глибоким лотком. Як будівельний матеріал використовують суху траву, лишайники, мох, волосся, пір'я. Гніздо розміщують у розвилці гілок і майстерно маскують. Щоб захистити свій дім від небезпеки, деякі птахи, бу­дують закриті гнізда-будиночки (довгохвоста синиця, ремез). Є птахи, що полюбляють гніздитися в дуплах (дятли, шпаки, си­ниці, крутиголовки, деякі сови). Деякі птахи риють у землі нори, в кінці яких і роблять гнізда. Нора споруджується за допомогою дзьоба і лап. У норах гніздяться берегові ластівки, шурки, риба­лочки. Жайворонки, дрімлюги розміщують гнізда на землі.

Кількість яєць у яйцекладці у вивідкових птахів, як правило, більша, ніж у гніздових. Наприклад, у куріпки буває 12—26 яєць. Яйця насиджує або один з батьків, або поперемінно самка і са­мець. Самі тільки самки насиджують у більшості куриних, горо­биних, соз. Для вигодовування пташенят потрібно багато корму. В цей час птахи винищують багато шкідливих комах.

Наприкінці березня або на початку квітня народжуються зай­ченята. Вони відразу зазнають чимало труднощів і, якщо вижива­ють, швидко ростуть. Зайці здатні до розмноження вже на першо­му році життя.

Майже в цей же час з'являється потомство у білки. Чотири тижні очі білченят закриті, але у півторамісячному віці вони вже швидко бігають, добре тримаються на гілках.

https://www.youtube.com/watch?v=2XGU0y_y9fw

https://www.youtube.com/watch?v=nGnTbyzutmE

https://www.youtube.com/watch?v=5GW2jWb-6lA

https://www.youtube.com/watch?v=uRTxNsAEpeI



МАТЕМАТИКА

Тема: Хвилинка. Визначення часу за годинником

За підручником  ст. 124 - 125 № 759(скласти приклади), 760 (визнач час), 761 (приклади), 765 (досліди).

— Ранок, день, вечір, ніч складають добу.

— За чим визначають час? (Час визначають за годинником.)

— 1 секунда — це час, за який ми зазвичай вимовляємо назву двоцифрового числа.

— Скільки обертів за добу робить годинна стрілка? (За добу годинникова стрілка робить два повних оберти.)

— Скільки обертів за добу робить хвилинна стрілка? (Хвилинна стрілка робить повний оберт за 1 годину, тобто 24 оберти.)

1 доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

1 хвилина = 60 секунд

— Які види годинників вам відомі? (Механічні, електронні, піскові, сонячні, водяні, маятникові)


Обчисліть значення виразів, у яких останньою є дія віднімання.

72 – 5 • 8 =            (60 – 40) : 4 =              6 • 7 – 42=

32 – 7 + 8 =            44 – (7 + 17)=            18 : (12 – 9)=





УКРАЇНСЬКА МОВА

Тема: Мова і мовлення. Поняття про мову. Мова в житті народу

За підручником  ст. 137 Впр. 377 , 378 (дати відповіді на питання)

Сьогодні:

з’ясуємо поняття «рідна мова»;

ознайомимось із мовами, спорідненими з українською мовою;

дізнаємось про слова, що нагадують нам про історичне минуле нашого народу.

Бесіда

- Яку мову ви використовуєте для спілкування на уроках?

У сім’ї?

З товаришами?

Яку іноземну мову вивчаєте у школі?

Чи могли б ви весь час вдома, на уроках, на перервах? Чому? (Рідною для нас є українська мова, з нею ми зростали, навчаємося)

ВИСНОВОК

Кожна країна має свою рідну мову. Для нас, українців, рідна мова – українська.


ГРА «Продовж речення»

У світі живе багато …  ….   (різних народів)

Близькими до української мови є … і …  мови.  (російська і білоруська)

Увага на екран.

Завдання: спишіть речення, записані на екрані.

ВИСНОВОК

Чому мови білоруська, російська, українська – близькі, споріднені? (Слова можна зрозуміти, звучать майже однаково, багато чого спільного)

Ромашка і Барвінок задоволені вашими відповідями.