Тема. Кам'янисті грунти. Торф'яно-болотні грунти. Супіщані грунти.

           Суглинні, або середні грунти. 

Кам'янисті грунти

Зустрічаються за визначенням на схилах пагорбів і гір. Значну частку в їх структурі складають камені або щільні кам’янисті породи, що не відрізняються родючістю. Ці грунти добре прогріваються і довго утримують тепло, але активне життя мікроорганізмів в них відсутнє, а мікроелементи швидко вимиваються або вивітрюються разом з породами, що містять їх. Вода також не затримується в структурі грунту.
Заходи щодо поліпшення кам'янистих грунтів
Кардинальним рішенням щодо поліпшення грунту є розчищення території від особливо великих каменів, після чого завозиться й насипається родюча земля, яка потім вже обробляється.

Торф'яно-болотні грунти

Складаються з органічної речовини, багаті азотом, який часто знаходиться в малодоступній для рослин формі. Ці грунти містять мало калію і критично мало фосфору. Однак зустрічається такий їх різновид, як торфовівіанітові грунти. У них вміст фосфору, навпаки, великий, але він перебуває у складі з'єднань, недоступних для рослин. Торф'яно- болотні грунти також характеризуються хорошою повітря та водопроникністю, але часто зайвим вмістом вологи. Торф'янисті грунти повільно прогріваються, оскільки торф погано проводить тепло. Оскільки структурно торф'яні грунти представляють собою якусь подобу губки, що легко вбирає, а й легко віддає воду, слід покращувати їх структурний склад, підвищуючи вміст твердих частинок.
Заходи щодо поліпшення торф'яно-болотних грунтів
Основні заходи з поліпшення такого роду грунтів повинні проводитися у двох напрямках. Для нормалізації процесу переробки органічних речовин, результатом якого стане вивільнення азоту та перетворення його в доступну для рослин форму, необхідно створити умови для розвитку нормального біологічного життя грунту. Для цього в грунт необхідно вносити гній, гнойову рідину, компост, тирсу, застосовувати мікробіологічні препарати. Другим напрямком щодо поліпшення торф'яно-болотних грунтів є підвищення вмісту в них фосфору і калію в доступній для рослин формі. Для цього при обробці грунту слід вносити фосфорно-калійні добрива, причому на торфовівіанітових грунтах доза фосфорних, добрив зменшується вдвічі. Для створення більш пористої грудкуватої структури торф'яних грунтів рекомендується вносити компост, трохи глиняного борошна, можливо крупнозернистий пісок.

Супіщані грунти
Мають багато характеристик піщаних грунтів, але в більш збалансованому співвідношенні, сприятливі в усіх відношеннях для вирощування рослин, будучи проміжним типом грунту. Супіщані грунти повітропроникні, мають високу водопровідність, добре вбирають і утримують вологу, пов'язують мінеральні і поживні речовини, не даючи їм вимиватися з грунту. Супіщані грунти характеризуються розвиненим біологічним життям. У таких грунтах створюється сприятливе середовище для укорінення і розвитку кореневої системи рослин: хороша провітрюваність грунту забезпечує вільний доступ кисню у грунт, а сильна капілярна система постачає коріння вологою і поживними речовинами. Поверхня супіщаного грунту швидко висихає після зволоження, не утворює кірки і не пересихає вглиб до рівня вкорінення рослин. Крім того, завдяки достатньо сипучій структурі супіщані грунти швидко прогріваються і гнучко реагують на перепад денних та нічних температур.
Заходи щодо поліпшення супіщаних грунтів
Як і у випадку з піщаними грунтами, добре зарекомендувало себе регyлярне внесення торфу для кращого зв'язування твердих грунтових часток, крім того, для підтримки сприятливого біологічного середовища життєдіяльності грунтових мікроорганізмів рекомендується внесення гною під осінню або весняну обробку грунту, удобрення компостом та мінеральними добривами. Мінеральні добрива слід вносити невеликими порціями і часто.

СуглиннІ, або середні грунти
Відносяться до числа сприятливих для садівництва та землеробства. Назва визначає проміжне положення суглинних грунтів між глинистими та піщаними грунтами, при цьому вони мають переваги обох типів грунтів і позбавлені їх екстремальних недоліків. Можна сказати, що в цьому типі грунтів присутній оптимальний баланс, необхідний для успішного культивування різних видів рослин. Структура суглинних грунтів відрізняється зернистою грудкуватістю, в її складі присутні і досить великі тверді грунтові частинки і пилоподібні компоненти. Ці грунти легко обробляти, вони не утворюють щільних грудок і не злежуються після обробки. Суглинні грунти багаті мінеральними речовинами та елементами, містять велику кількість поживних речовин, запас яких постійно поповнюється завдяки діяльності грунтових мікроорганізмів і багатого біологічного життя. Суглинні грунти характеризуються високою повітропроникністю і водопровідністю, добре затримують вологу, швидко та рівномірно прогріваються з настанням тепла і в них, підтримується постійний температурний режим.
Заходи щодо поліпшення суглинних, або середніх грунтів
Для підтримання запасу поживних речовин в суглинистих грунтах рекомендується удобрювати їх органічними добривами, такими, як гній під осінню обробку грунту або компост, внесення якого потребують всі без винятку типи грунтів. Додаткові органічні і мінеральні добрива слід вносити цілеспрямовано після проведення аналізу грунту і в міру необхідності.

https://www.youtube.com/watch?v=LhA5qOsg3Go

Опитування

• Які грунти ми сьогодні вивчили?
• Які із ціх грунтів важається самим родючим?
• Які заходи треба вживати для поліпшення кам’янистих грунтів?
• Які заходи треба вживати для торфино-болотяних грунтів?
•  Які заходи треба вживати для супіщаних грунтів?
•  Які заходи треба вживати для суглинних грунтів?

Домашнє завдання

Відповідати на питання