03.04.2020

      Основи здоров я

Тема:  Безпечна поведінка у населеному пункті.

Актуалізація знань: Повторити правила поведінки в школі.

Найулюбленіше заняття дитини – гра. Однак, трапляється, коли діти знаходять для ігор не зовсім зручні місця: проїжджі частини дороги, підвали, східця, горища, будівельні майданчики, залишені будинки, звалища, скирти тощо.

Інколи діти навіть не задумуються, що це небезпечно. У кар’ єрах , старих шахтах можуть статися обвали. Навіть можна попасти під обвал піску і залишитися засипаним у глибокій ямі. На сміттєзвалищах можуть мешкати отруйні комахи, гадюки. Там знаходять притулок бродячі і здичавілі тварини. Гратися у небезпечних місцях не можна. Адже врятуватися у деяких випадках майже неможливо.

https://www.youtube.com/watch?v=Dh_8PNxAjuo

Отже, загальні поради для тих, хто опинився в скрутній ситуації:

1. Кличте на допомогу або стукайте, щоб вас почули.

2. Можете робити що-небудь для порятунку – робіть.

3. Якщо нічого зробити не можна – наберіться терпіння і чекайте: вас обов’язково почують і врятують.

Якщо ви свідок надзвичайної ситуації:

– негайно покличте на допомогу дорослих;

– повідомте потерпілого, що про нього знають і йому допоможуть;

– робити що-небудь для порятунку ви можете лише у тому випадку, коли впевнені, що це вам під силу й не завдасть іще більшої шкоди.

Підсумок уроку

– Які місця в населених пунктах можуть бути небезпечними для дітей?

– Чому не можна затівати ігор на проїжджій частині дороги?

– Які небезпеки можуть чатувати на дітей у населених пунктах?

                                   02.04

                                   Літературне читання

 

ЯК СОБАКА ТОВАРИША ШУКАВ

Колись давно жив у лісі один собака. Стало йому сумно самому. Пішов він по лісі шукати собі товариша.

Йшов, йшов, аж ось назустріч біжить зайчик. Собака йому каже:

– Зайчику, зайчику, давай разом жити.

– Що ж, – каже зайчик, – давай!

Знайшли вони собі затишне місце в лісі, а як сонце сіло, полягали спати. Зайчик заснув, а собаці не спиться, – почав він гавкати. У зайчика одразу й сон пропав. Схопився він і каже собаці:

– Чого ти гавкаєш? Ось почує вовк, прийде та й з'їсть нас із тобою.

Замовк собака, а сам думає: "Поганого я собі товариша знайшов. Полохливий зайчик. От вовк, той, напевно, нікого не боїться"

І пішов собака від зайця вовка шукати.

Йшов, йшов по лісі. Біжить йому назустріч вовк. Каже собака вовкові:

– Слухай, вовче, давай разом жити.

Вовк каже:

– Що ж, удвох веселіше.

От сіло сонечко, зібралися вони спати. Заснув вовк, і собака ліг. А опівночі прокинувся і загавкав. Злякався вовк, аж у п'яти закололо, почав він собаку сварити:

– Ти чого гавкаєш? Ось ведмідь прийде, обох нас уб'є.

"Ну, – думає собака, – видно, й вовк не дуже сильний, якщо ведмедя боїться. Зате вже ведмідь-богатир, напевно, найсильніший".

Пішов собака від вовка ведмедя шукати. Знову по лісі йде. Йшов, йшов, аж ось назустріч ведмідь. Підійшов до нього собака й каже:

– Гей, ведмедю, давай разом жити.

Погодився ведмідь. Настала ніч, задрімав ведмідь. А собака знову опівночі загавкав.

Прокинувся ведмідь, злякався, аж у животі похолонуло. Узявся він собаку сварити:

– Мовчи, – каже, – чого гавкаєш? От почує людина, прийде, вб'є нас.

"Ну, – думає собака, – і цей боягуз. Доведеться людину шукати." – І втік собака від ведмедя.

Бігав, бігав, увесь ліс оббігав – нема ніде людини. Вийшов на узлісся та й сів відпочити. А людина якраз до лісу по дрова прийшла. Тут на узліссі й зустрів її собака. Підбіг до людини та й каже:

– Людино, давай разом жити.

Людина й каже:

– Що ж, ходімо зі мною!

І повела людина собаку до себе в дім.

Настав вечір. Заснула людина. Опівночі загавкав собака. А людина не встає. Голосніше загавкав собака. Прокинулася людина і закричала:

– Гей, собако, якщо ти голодний, то піди поїж, а мені спати не заважай.

Побачив собака, що нічого не боїться людина, та й залишився з нею жити. І досі живе.

Читати  та коротенько переказати.