З'єднання деталей з паперу і картону 

Виробничий процес майже завжди завершується складальними операціями, які передбачають виготовлення виробів зʼєднанням окремих деталей При картонних роботах використовуються річні способи зєднанняя. Досить часто застосовується безклейовий спосіб зєднання за допомогою складеного шва. Зєднання виробу складанням.Наприклад, шляхом згинання і складання виготовляються деякі види коробочок з розгорток, пакети для насіння, стаканчики, пілотки, кораблики, іграшки тощо. З'єднання деталей за допомогою клапанів та язичків зручне в багатьох випадках, оскільки дозволяє з'єднувати різні за конфігурацією деталі. При виготовленні закладок для книжки, паперових килимків тощо використовується переплетіння, як спосіб з'єднання. На практиці доводиться з'єднувати паперові і картонні деталі за допомогою ниток, дротяних скобок, тканини або тясьми. Основним способом з'єднання деталей при виготовленні виробів з паперу і картону є склеювання.

Склеюванням- називають операцію з'єднання окремих деталей між собою за допомогою клеючих розчинів-речовин, що дають при висиханні міцну плівку, яка з'єднує між собою деталі. Клеї повинні відповідати таким вимогам: буди досить липкими, міцно склеювати деталі виробу, рівномірно наноситись на склеювану поверхню, не псувати склеюваний матеріал, не змінювати зовнішній вигляд, колір, блиск, не залишати плям. В картонажних та палітурних роботах здебільшого застосовують клейстери, столярний, полівінілацетатний (ПВА) та карбоксіметілцелюльозний (КМЦ) клеї.  Крохмальний клейстер готують з картопляного, кукурудзяного або пшеничного крохмалю. Кращим з них є картопляний. Готують клейстер так. В посудину наливають холодну воду, всипають заздалегідь зважений крохмаль і ретельно розмішують. Потім тонкою цівкою при неперервному помішуванні вливають в кип'яток і продовжують помішувати, поки клейстер не загусне. При довгому зберіганні клейстер псується і втрачає свою клеючу здатність. Тому рекомендується користуватись лише свіжовиготовленим клейстером, заварюючи йото в кількості, потрібній для поточної роботи. Готувати клейстер кожний раз, коли треба щось склеїти, не дуже зручно. Тому бажано мати клей, що не гусне і може зберігатися довгий час. Такими клеями є декстриновий і ПВА. В палітурній справі для скріплення корінця книжки і прикріплення до блоку палітурок застосовується столярний клей. Столярні клеї бувають міздряний, кістковий та казеїновий. Міздряний і кістковий клеї випускаються промисловістю у вигляді гранул або стружки. Щоб їх приготувати для роботи на одну частину клею беруть півтори-дві частини води. Замочують клей на 24 години. Розбухаючи, клей, як правило, повністю вбирає воду. Якщо ж вона залишається, її зливають. Отриману масу варять у клеєварці , що являє собою дві посудини, вставлені одна в одну. При цьому дно і стінки меншої посудини не повинні доторкуватись до дна і стінок більшої. Простір між стінками заповнюють водою, яка повинна нагрівати клейову масу в меншій посудині. Клей варять при температурі 80"С. Періодично його помішують, не допускаючи закіпання. Клей не можна варити довгий час, бо при тривалому нагріванні втрачаються клеючі властивості. Клей вважається готовим, якщо він неперервним струмочком стікає із вмоченої в нього палички.  Для приготування казеїнового клею одну частину казеїну розміщують в двох частинах води. Наливши в посуд трохи більше половини необхідної для розведення казеїну води, засипають її порошком, ретельно перемішуючи. Після декількох хвилин помішування добавляють останню веду і розмішують поки суміш не стане однорідною. Із синтетичних клеїв найбільш широко використовується полівінілацетатна дисперсія, яка має дуже високі клеючі властивості, хорошу еластичність клейової плівки, майже без запаху, з часом не псується. Синтетичний карбоксіметілцелюлозний клей випускають для наклеювання шпалер. Клей безбарвний, легко розчиняється у воді. Для приготування клею порошок всипають в емальовану або пластмасову посудину і заливають холодною водою кімнатної температури у співвідношенні 1:15. Замочують протягом доби, після чого ретельно розмішують до утворення однорідної маси.