Тема: Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно міфологічна основа сюжету.

 ««Лісова пісня» – це діамантовий вінець Лесі Ураїнки»

М. Рильський.

Драма-феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Отож, наша мета уроку - визначити провідні мотиви твору та прослідкувати фольклорно-міфологічну основу сюжету твору.

Леся Українка творила цю перлину недовго — близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті вона приїхала до Києва, а 2 червня вже була в Кутаїсі, де працював її чоловік К. Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її дуже недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора й досить довго «приходила до пам’яті»… Далі заходилася її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання,— от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «А я таки сама «неравнодушна» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин насолоди, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в уме держала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували — пам’ятаєш?— у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» — я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, під час якої вона вперше «зустрілася» у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривинюк: «…Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди, куди її свояк дядько Лев вибрався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим бездонним, як говорили тамтешні люди, озером. З одного боку озера був смарагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитися до самої води, а з інших боків береги були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера - старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він підходив до поля, а з другого переходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов.

У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. У тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала перед очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем та намалювала його, як пам’ятаю досі…

У дядька Лева ми пробули три дні й дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, у бір, коло озера. Дядько Лев не запалював у хаті, а клав огнище надворі, там і варив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз наглядаючи свого бидла.

Ходячи по лісі та коло озера, надто ж сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».

Отже, як видно з наведеного листа до матері, спогадів сестри, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору.

Теорія літератури.

Драматична поема — це жанр, що поєднує прикмети драматургії й поезії, це віршована п’єса, яка синтезує драматичний та ліричний, а також епічний способи відображення дійсності.

Драма-феєрія – драматичний твір з казковим сюжетом та казковими героями.

Етнографічна довідка.

Мавка - Казкова лісова істота в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі дівчинок, померлих без хрещення.

Руса́лки — істоти слов'янської міфології, водяні духи жіночої статі. Як правило — дівчата-утоплениці. Персонажі, аналогічні слов'янським русалкам (сирени, ундини), властиві для більшості міфів різних народів.

Водяник - це злий дух, втілення водної стихії як негативного й небезпечного явища. Це перетрансформований образ скинутого з Вирію чорта, який за 40 діб потрапив у водне середовище і за наказом Бога там залишився. Водяник найчастіше мав вигляд старого діда, покритого водоростями, з довгою бородою і хвостом.

Лісови́к - за народними повір'ями, людиноподібна істота, що мешкає в лісі; бог вовків, що опікується їхнім прогодуванням. За легендами лісун має подобу дуже старого кошлатого діда. Часто малий зростом. Носить коричневе вбрання, волохату шапку з куниці. Його характерною особливістю була відсутність тіні. Вважалося, що, якщо людина хоче нашкодити лісу, то лісовик закрутить стежки і людина не вийде ніколи звідти.

Потерчáти - в українській міфології так називають дитину, яка померла нехрещеною, або власне її душу.

Перелесник - різновид злого духу, що, як зірка, падає з неба та відвідує людей, прибираючи вигляд рідних, близьких, коханих. Вірили, що його можна «дістати» з великої туги за покійною людиною.

Той, що греблі рве – це нероба, підступний чорт.

Вовкула́ка — міфічна істота, людина, що перекидається на вовка, або перетворена у вовка, тобто перевертень.

Зли́дні — злі духи, які приносять у дім нещастя. Злидні в народній уяві — маленькі, завжди голодні старі чоловічки, які сидять на плечах людини й покидають її лише після смерті («Багатство — дочасне, а злидні довічні», «Просилися злидні на три дні, та й вигнати не можна», — твердять прислів'я).

Перегляньте телеурок за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=SRQS-FgxcS4

Домашнє завдання

Заповнити паспорт твору

Рід:

Жанр:

Тема:

Головна ідея:

УВАГА!

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОЦІНЕННЯ (У ФОРМАТІ АУДІО/ВОРД/ФОТО СТОРІНКИ ЗОШИТА) НАДСИЛАЄТЬСЯ ВЧИТЕЛЮ НА ЕЛЕКТРОНУ ПОШТУ [email protected]