Українська мова.

Тема: Другорядні члени речення

Другорядні члени речення поділяються на додатки, означення та обставини. Вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

Додаток (найчастіше виражений іменником, займенником, числівником, неозначеною формою дієслова) – другорядний член речення, що означає предмет, і відповідає на питання непрямих (усіх, крім називного та окличного) відмінків. Підкреслюємо пунктирною лінією.

Веселу пісню заспівав соловей у гаю.

Означення (найчастіше виражене прикметником, займенником, числівником, рідше іменником) – це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? Котрий? Чий? Підкреслюємо хвилястою лінією.

Веселу пісню заспівав соловей у гаю.

Обставина (найчастіше виражена іменниками з прийменниками, прислівниками, неозначеною формою дієслова, словосполученнями) – це другорядний член речення, який називає різні ознаки дії (час, причину, мету, спосіб, місце, ступінь) і відповідає на питання як? Де? Чому? Коли? Куди? Навіщо? Звідки? З якою метою? Підкреслюємо рисками з точками.

Веселу пісню заспівав соловей у гаю.


Хоча слово другорядний означає менш важливий, другий у ряду членів речення, але другорядні члени речення пояснюють, доповнюють, уточнюють зміст тексту

Щоб правильно визначити другорядні члени речення, питання до них слід ставити спочатку від головних членів, а потім від відомих другорядних.

Наприклад, розглянемо речення:

У небі арками легкими цвіте мереживо мостів.

Визначаємо головні члени речення: хто? що? – мереживо; що робить? – цвіте. Далі від головних членів речення ставимо питання: мереживо – чого? – мостівцвіте – де? – у небіцвіте – як? - арками. І нарешті запитуємо від відомого другорядного члена: арками – якими? – легкими.


Домашнє завдання: с.141 правила, вправа 317, 318.