Опубліковано: 2020-05-22
тема уроку. узагальнення й систематизація отриманих знань. іменник як частина мови
Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, змінюються за відмінками й числами.
Синтаксична роль. У реченні іменник може виступати будь-яким членом речення (найчастіше підметом і додатком): Весна іде, красу несе. Заглядає у вікно цвіт яблуні Книги — морська глибина. Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.
Групи іменників за значенням
Назви неістот (будинок, ромашка, майдан, озеро, народ, студентство) | Назви істот (друг, батько, цуценя, комар, русалка, водяник) |
---|---|
Назви загальні (князь, місто, собака, цукерки, дискети) | Назви власні (Ярослав Мудрий, Харків, Сірко, Карпати, «Київ вечірній») |
Конкретні (ліс, вулиця, листя, зерно, монітор) | Абстрактні (соборність, радість, любов, сум, швидкість, глибина) |
Рід іменників
Усі іменники (крім множинних) належать до одного з трьох родів: чоловічого (жайвір, клен, дріб, рояль), жіночого (путь, любов, земля, стаття), середнього (сонце, поле, обличчя, дитинча).
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка — нестерпний базіка.
Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультувала пацієнта.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження
Назви осіб чоловічої статі — іменники чоловічого роду, жіночої статі — жіночого роду | мадам (жіночий), маестро (чоловічий) |
Назви тварин — іменники чоловічого роду | поні, шимпанзе, кенгуру |
Назви неістот — іменники середнього роду | резюме, таксі, бюро |
Географічні назви — рід визначається за загальною назвою | Капрі (острів) — чоловічий, Сочі (місто) — середній, Міссісіпі (ріка) — жіночий |
Запам’ятайте: цеце (муха) — жін., івасі, путпасу (риба) — жін., авеню (вулиця) — жін., кольрабі (капуста) — жін., салямі (ковбаса) — жін., гінді (мова) — жін., сироко, торнадо (вітер) — чол.
Іменник пальто відмінюється.
Рід складноскорочених слів
Незмінювані складноскорочені слова — рід визначається за головним словом | ТЕС — жін., бо електростанція |
Змінювані складноскорочені слова — рід визначаємо граматично за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого роду) | ВАК, виш, неп |
Число іменників
Іменники, що мають форму і однини, і множини | Іменники, що мають лише форму однини (назви речовин, почуттів, власні назви) | Іменники, що мають лише форму множини (назви парних предметів, речовин, сукупностей предметів, почуттів, географічні назви тощо) |
місто — міста, голос — голоси, висновок — висновки | молоко, олія, вірність, страх | окуляри, консерви, парфуми, меблі, шахи, Карпати |
Іменники, що називають сукупність однакових чи подібних істот, або предмети, які сприймаються як одне ціле, називаються збірними (студентство, листя, насіння, молодь). Вони мають форму лише однини.
Відмінки іменників
Іменники відмінюються за сімома відмінками:
Назва | Питання |
---|---|
Називний | хто? що? |
Родовий | кого? чого? |
Давальний | кому? чому? |
Знахідний | кого? що? |
Орудний | ким? чим? |
Місцевий | (на) кому? (на) чому? |
Кличний | уживається для звертання |
Називний відмінок однини — початкова форма іменника.
Називний відмінок є прямим, решта — непрямі.
Відміни іменників
I відміна | II відміна | III відміна | IV відміна | |
---|---|---|---|---|
чоловічий, жіночий, спільний рід, закінчення -а (-я) | чоловічий рід, закінчення нульове або -о | середній рід, закінчення -о, -е, -а (-я) | жіночий рід, нульове закінчення, а також іменник мати | середній рід, закінчення -а (-я), за відмінювання з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен- |
мрія, робота, суддя, рілля | Петро, сад | море, весло, весілля | радість, любов, подорож | курча, теля, цуценя, ім’я |
До відмін не належать:
— множинні іменники (сани, ворота);
— іменники прикметникового походження (майбутнє);
— незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре);
— жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Карпенко Соломія).
Жіночі імена по батькові є іменниками І відміни (Іванівна, Іванівни, Іванівні…), чоловічі імена по батькові — іменниками II відміни (Петрович, Петровича, Петровичу…).
Поділ іменників на групи
Іменники І та II відмін, залежно від відмінкових закінчень, поділяються на тверду, м’яку, мішану групи.
Відміна | Тверда група | М’яка група | Мішана група |
---|---|---|---|
І | Основа на твердий нешиплячий приголосний: допомога, староста | Основа на м’який приголосний: крапля, надія, Ілля | Основа на шиплячий приголосний: тиша, круча, вежа |
ІІ | Іменники чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий приголосний: степ, батько | менники чоловічого роду з основою на м’який приголосний: велетень, урожай, тюль | Іменники з основою на шиплячий приголосний, крім іменників середнього роду на -я. кущ, сторож, плече, явище |
Іменники середнього роду із закінченням -о: місто, золото | Іменники середнього роду із закінченням -я: обличчя, навчання, зілля
Іменники середнього роду із закінченням -е, крім основи на шиплячий: поле, сонце, море |
|
Іменники II відміни на -р можуть належати і до твердої, і до м’якої,, і до мішаної груп:
Іменники комар, снігур, звір належать до твердої групи, хоч у називному множини мають [-і].
До м’якої групи належать: Ігор, Лазар, цар, аптекар, бібліотекар, якір.
Правопис окремих відмінкових закінчень іменників І відміни
|
Відмінок | Група іменників | Закінчення | Приклади |
---|---|---|---|---|
Однина | Орудний | тверда | -ою | казкою |
м’яка та мішана | -ею (-ею) | землею, кручею, фантазією | ||
Кличний | тверда | -о | колего! Миколо! | |
м’яка та мішана | -е (-є) | мріє! зозуле! душе! |
Деякі пестливі форми іменників І відміни м’якої групи мають у кличному відмінку однини \-ю\ (доню! бабусю! Наталю! але Насте!).
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні фор-ми: баб — бабів, губ — губів, легень — легенів, сосон — сосен, воєн — війн.
Закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни
-а (-я) | -у (-ю) |
---|---|
Назви чітко окреслених предметів: олівця, принтера | Назви збірних понять: гурту, хору, саду, але гуртка, садка |
Назви істот: студента, Мороза | Назви речовин і матеріалів: піску, кисню |
Назви мір, місяців, днів тижня: грама, метра, квітня, понеділка | Назви явищ природи: вітру, морозу |
Назви населених пунктів, крім тих, де друга частина співзвучна із загальною назвою: Парижа, Харкова, але Кривого Рогу, Широкого Яру | Назви установ, організацій, споруд, приміщень: ліцею, магазину, але гаража, хліва, млина |
Наукові терміни (здебільшого точних наук і мовознавства): синуса, ромба, присудка | Назви просторових понять: степу, майдану |
|
Назви ігор, танців: футболу, вальсу, але гопака |
|
Назви абстрактних понять, процесів: галасу, суму |
|
Терміни (здебільшого літературознавчі, хімічні, фізичні): жанру, сюжету, імпульсу |
|
Географічні назви: Сибіру, Байкалу, Криму, Бугу, але в назвах річок із наголосом на закінченні — [а]: Дністра, Дінця |
Деякі іменники можуть мати паралельні закінчення -а(-я) або -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення: моста і мосту, стола і столу, двора і двору, папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (предмета) і каменю (матеріалу) тощо.
Правопис окремих відмінкових закінчень іменників II відміни
Зауважте! Деякі іменники в родовому відмінку множини мають паралельні форми: полів — піль, кіловатів — кіловат, ватів — ват.
Написання та відмінювання імен по батькові
Імена по батькові | Суфікс | Приклади |
---|---|---|
Чоловічі | -ович (-йович) | Петрович, Андрійович |
Жіночі | -івн(а) -ївн(а) | Петрівна, Андріївна |
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники II відміни мішаної групи (Івана Павловича), жіночі імена по батькові — як іменники І відміни твердої групи (Оксани Богданівни).
- Ім’я Лев має паралельні відмінкові форми (Лева і Льва, Левові і Львові).
- У звертаннях на ім’я по батькові обидва слова ставляться у форму кличного відмінка: Остапе Романовичу, Ольго Ігорівно.
Зверніть увагу на творення окремих імен по батькові.
Ім’я | Чоловіче ім’я по батькові | Жіноче ім’я по батькові |
---|---|---|
Григорій | Григорович | Григорівна |
Ілля | Ілліч | Іллівна |
Лука | Лукич (Лукович) | Луківна |
Кузьма | Кузьмич (Кузьмович) | Кузьмівна |
Микола | Миколайович (Миколович) | Миколаївна (Миколівна) |
Хома | Хомич (Хомович) | Хомівна |
Сава | Савич (Савович) | Савівна |
Яків | Якович | Яківна |