Тема уроку. Складні випадки відмінювання іменників

У реченні іменники поєднуються з іншими словами. При цьому вони змінюють свою форму, тобто відмінюються.

За особливостями відмінювання іменники поділено на чотири угруповання — відміни. У певному відмінку іменники кожної з відмін мають однакові закінчення.

ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ

В українській мові виділяють чотири відміни іменників, на які розподіляються іменники залежно від їх роду та закінчень у називному відмінку. Щоб з’ясувати відміну іменника, потрібно поставити його в початкову форму, визначити рід, основу і закінчення.

До І відміни належать іменники жіночого, чоловічого та спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення –а (-я): ручка, мрія, Ілля, базіка.

Жіночі імена по батькові також є іменниками І відміни.

До ІІ відміни належать:

іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення –о: лист, дядько;

іменники середнього роду, які в називному відмінку однини мають закінчення –о, -е, -а (-я): коло, поле, весілля.

Іменники І і ІІ відміни залежно від кінцевого приголосного основи поділяються на тверду, м’яку і мішану групи.

До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення: ніч, ніжність, а також іменник мати.

Іменники ІІІ відміни на групи не поділяються.

До IV відміни належать іменники середнього роду із закінченням –а (-я) в називному відмінку однини, у яких під час відмінювання з’являються суфікси –ат-, -ят-, -ен-: теля – теляти, плем’я – племені.

Зверніть увагу!

Слова типу оленя – оленятко належать до різних відмін. У слові оленя суфікс –ят- виникає у непрямих відмінках (оленятком). Це особливість іменників IV відміни. У слові ж оленятко цей суфікс є у називному відмінку однин, крім того наявний суфікс –к-. І це вже іменник ІІ відміни.

До жодної з відмін не належать:

• іменники, що вживаються тільки у формі множини: ліки, двері, сани;

• незмінювані іменники: метро, табу, селфі.

368. Запишіть іменники в чотири колонки за відмінами.

Край, Дніпро, земля, серце, любов, дитя, гордість, світлиця, горня, затишок, щастя, спокій, упевненість, оселя, радість, орля, буквар, мрія, буря, вінок, лисеня, плем’я, матуся, матір, голуб’ятко, повість, відкриття, коліща, пуща, син, латаття, свіжість, кущ, подорож.

• Доберіть до слова птах спільнокореневі іменники, що належать до різних відмін.

• Назвіть серед записаних слів ті, що називають почуття. До якої відміни належить більшість із них?

369. Прочитайте, визначте іменники І відміни, з'ясуйте їх відмінок. Виділіть закінчення.

1. Краще хліб з водою, ніж жити чужиною. 2. Земля ціниться колосом, а людина — працею. 3. Куди тобі кисіль їсти, як кашею заляпався? 4. Не лізь із сокирою, де пила не була. 5. Добрий мисливець і листок кулею зітне. 6. Кіт гострить кігті не тоді, коли стрибає за мишею. 7. Не будь вівцею, бо вовки поряд. 8. В очі лисицею, а поза очі — вовчицею (Нар. творч.).

• Простежте відповідність між голосними о, е в закінченнях орудного відмінка однини іменників І відміни, їх належності до різних груп. Яке закінчення мають іменники твердої групи? м'якої? мішаної?

Іменники І відміни у формі орудного відмінка однини мають такі закінчення:


ОРФОГРАМА:

літери о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини іменників І відміни:

сестрою, волею, площею

Перегляньте телеурок за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=D8TZ8PZ_kNQ

завдання

370. Заверште кожне з речень, поставивши подані в дужках іменники у формі орудного відмінка однини.

З (матуся) я зазвичай обговорюю ... Із (бабуся) ми найчастіше говоримо про ... Спільно з (рідня) ми вирішуємо такі питання: ... Щиро захоплююся (вчителька), яка ... З (однокласниця) цікаво обговорити ... У розмові з (подруга) ми звіряємо одна одній ...

• Витлумачте значення фразеологізмів з легкою душею, розквітати душею, уболівати душею. Складіть із кожним із них речення (усно).

• Як ви розумієте поетичний рядок: Життєва нива колеться стернею (О. Довгоп'ят)? Розкажіть, як можна і треба перемагати життєві труднощі. Уживайте слова і словосполуки правда, доля, сила волі, душа у формах непрямих відмінків.