Опубліковано: 2020-04-16
Математика
Тема: Вираження мір вартості, довжини, ваги десятковим дробом і навпаки.
Добрий ранок!
Попрацюємо над задачами.
1. с. 127 № 782 (1, 2, 3)
2. с. 128 № 786 (усно) опрацювати задачу: умова, розв’язання.
Домашнє завдання: с. 128 № 787
Історія
Тема: Відродження Галичини.
Національно-культурне відродження в Галичині (1816 -1847; 1848-1860; 1861-1918).
Національне відродження, що розпочалося в Лівобережній Україні, мало значний вплив на пробудження національної свідомості українців у Галичині, яка перебувала в складі Австрійської імперії. У національно-культурному відродженні Галичини можна хронологічно виділити три періоди:
перший — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); другий — організаційний (1848-1860 pp.);
третій — політичний (1861-1918 pp.).
В умовах відсутності національної інтелігенції роль ініціатора національного відродження в Галичині взяло на себе греко-католицьке духовенство. Досліджуючи історію Греко-католицької церкви в Україні, М.Грушевський наголошував, що ця церква “…стала для Західної України такою ж національною церквою, якою перед тим була церква православна”.
Помітний внесок у національно-культурне відродження Галичини зробили М.Герасевич — автор твору з історії української церкви, В.Компаневич — дослідник історії монастирів, І.Лаврівський, який підготував популярну історію Русі та переклав польською мовою “Повість временних літ”.
Наприкінці 20-х років XIX ст. центр національного відродження галицьких українців перемістився з Перемишля до Львова. В цей час у середовищі прогресивно налаштованих українських студентів духовної семінарії та Львівського університету склалося літературне угруповання “Руська трійця”.
«Руська Трійця» (1833–1837) рр. – галицьке літературне товариство, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження. Діяльність «Руської трійці» була викликана з одного боку – соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, з другого – пробудженням інших слов’янських народів.
Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Я. Головацький здійснив подорож Галичиною та Буковиною. І. Вагилевич подорожував Закарпаттям. Там він проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з’являтися на Закарпатті. Навколо «Руської трійці» об’єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу.
У 1834 р. «Руська трійця» робить спробу видати фольклорнолітературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд. Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Буда (зараз Будапешт, 1837 р.), що впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. «Русалка Дністровая» пройнята ідеєю слов’янської єдності. Австрійський уряд заборонив «Русалку Дністровую». Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано. Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
Робота з підручником. с.196
Домашнє завдання: с. с.196, опрацювати запитання.
Природознавство
Тема: Китоподібні (кит, дельфін). Зовнішній вигляд та середовище існування.
Кити – представники великих морських тварин, що відносяться до ссавців, загону китоподібних, відрізняються своїми великими розмірами: середня їхня довжина 25 метрів, є особини, що виростають до 33 метрів. Середня вага від 90 до 120 тонн. Прихильники теорії еволюції вважають, що ці морські тварини походять від сухопутних ссавців із загону парнокопитні. Їх найближчі родичі на суші – бегемоти, у них загальний предок, що проживав більш як 54 мільйонів років тому. Кити перейшли у воду 50 мільйонів років тому.
У стародавні часи було багато видів китів, сьогодні розрізняють два види:
1. Зубаті — основною характеристикою є вміння відчувати середовище навколо себе за допомогою ехолокації. До представників цього підряду відносяться дельфіни й морські свині, харчуються великою рибою й кальмарами.
2. Вусаті — найбільші з усіх китоподібних. На верхній щелепі вони мають вуса з кератину, які використовують для фільтрації води й при поїданні планктону.
Як ссавці, кити мають наступні риси:
1. Повітрям дихають через легені. Їм потрібно час від часу спливати на поверхню для поповнення запасу кисню. Але організм пристосований до тривалого перебування під водою — він може обходитися без додаткової порції повітря до 40 хвилин, але коли тварині загрожує небезпека або потрібно пірнути за їжею, те й довше (до двох годин). Завдяки затримці повітря, кити можуть пірнати в глибину на сотні метрів.
2. Теплокровні. Оскільки часто живуть у холодних водах, для збереження температури тіла можуть нагромадити значну кількість жиру. Через цей жир у минулі століття китів масово винищували (його використовували як мастильний матеріал, для освітлення). Нафтовидобуток зробив полювання на китів не настільки прибутковим й китобійний промисел значно зменшився.
3. Мають молочні залози, годують малят молоком протягом семи сім місяців. Протягом доби маля дельфіна випиває до одного літра молока, маля фінвала — до 100 літрів, а дитинча синього кита — до 200 літрів. Жирність молока становить до 50 %, білка в ньому — 13 %. У людському молоці міститься 4 % жиру й 1 % білка.
4. Синій кит, а також інші китоподібні мають волосяний покрив, хоча й не на всьому тілі й він слабко виражений.
Зовнішній вигляд
Цікаві факти про китів — зовнішній вигляд. Форма тіла обтічна. Два плавці в області грудної клітини й два на хвості. Хвіст дає можливість киту рухатися вперед за рахунок хвилеподібних рухів у вертикальній площині, тоді коли в риб ці рухи в горизонтальній площині.
Синій кит має в шкірі є спеціальний пігмент для поглинання ультрафіолетових променів і вони як би «загоряють». Об’єм крові у тварини становить приблизно 8 тисяч літрів, а діаметр його кровоносних судин доходить до 40 сантиметрів.
Очі маленьких розмірів, від солоної води їх захищає жирна сльоза.
Язик важить до 4 тонн, серце — біля 800 кілограмів, мозок важить до 9 кілограмів.
Поведінка
Кити сплять, але не повністю, тому що коли одна частина мозку спить, інша працює й відповідає за життєво важливі процеси, наприклад дихання. Тому кити під час сну можуть підніматися на поверхню, щоб зробити ковток повітря.
При зануренні кита на велику глибину, його легені стискаються, робота серця уповільнюється до 10 скорочень на хвилину, це дозволяє витримати тиск води й економить кисень.
Нюх не розвинений, на відміну від акул, які можуть відчувати запах крові на відстані до двох кілометрів.
Кити живуть довго, до 70 років. Не зважаючи на тривале життя, їх чисельність до недавніх часів дуже сильно скорочувалася через винищення китобоями. Вагітність триває до одного року, народжується одне маля, двійня народжується дуже рідко, близько одного відсотка випадків.
Завдяки запасам жиру кити можуть обходитися без їжі до півроку.
Під час фільтрації креветок кит не п’є. Вологу тварина отримує з їжі.
Кити видають гучні звуки до 180 децибелів, шум реактивного двигуна — тільки 140 децибелів. Звук по типу басу поширюється по воді до 1 тисячі кілометрів. Поряд із діапазоном, який може почути людина, кити використовують і низькі звуки, які не сприймаються людським вухом.
Синій кит відомий своїми фонтанами. Китові фонтани — це гаряче повітря з легенів кита. Коли кит видуває повітря, на поверхні холодної води утворюється фонтан пари. А вдихають ці ссавці до 2 тисяч літрів повітря один вдих. Стовп фонтану доходить до 6 метрів.
Білі кити вирізняються своєю мелодійністю звуків, іноді говорять, що вони вміють співати. Видають ці гарні звуки безупинно до півгодини, тому їм дали назву «морські канарки». При цьому в цих китів немає голосових зв’язок. Цікаво, що кожна група китів видає свої музичні композиції, але можуть і повторювати «пісні» інших.
Домашнє завдання: переглянути відео. Цікаво і зрозуміло.
https://www.youtube.com/watch?v=Ali4AB-mhrY