Українська мова

Тема: Культура мовлення. Читання. Читання мовчки (розуміння, запам’ятовування) текстів.

Прочитати текст і відповісти на тестові питання. 

Київ за князя Ярослава Мудрого

Український князь Ярослав Мудрий, що княжив у Володимирі, дбав дуже про свою столицю Київ.

Було вже це велике місто, що мало понад сто тисяч мешканців. З усіх сторін з’їздилися до Києва свої й чужі люди: чи то купити, чи продати щось, чи за іншою власною або державною справою, чи до суду, чи до уряду.

Жили в Києві українці з різних племен: поляни, деревляни, сіверяни, дубліни, тиверці, угличі. Були тут і чужі народи: греки, німці, італійці, чехи, угри.

У Києві вісім торговищ, на яких постійно збирався народ. Церков і каплиць було аж чотириста! Київ був тоді найбільшим містом на сході Європи. Називали його другим Царгородом.

Давній город, що стояв на горі, не міг уже помістити під час небезпеки всіх мешканців. Ярослав розширив його втроє й наново укріпив.

Довкола йшли високі вали, збудовані з каміння і землі, дерев’яними і мурованими вежами, з глибоким ровом, що через нього вели мости.

До міста можна було ввійти з трьох сторін через укріплені ворота.

Найславніші були Золоті ворота з південного заходу. Вони були збудовані з каміння та цегли і покриті золотою бляхою.

Нижче був переїзд. Його замикали на ніч великими дверима, з дубового дерева, окованого залізом. Над воротами була мала церковиця.

Серед валів, побіч Десятинної церкви, Ярослав поставив нову княжу палату і різні церкви.

Найбільшу славу мала велика церква Святої Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями, прикрашена різьбою, гарними образами і малюнками.

По чужих землях розійшлася слава про наш золотоверхий Київ.

Заморські купці, королі й королеві родичі були раді завітати до Києва, поглянути на його красу, багатство. Чужоземні купці продавали тут свій крам, купували в наших предків віск, звірині шкіри, хліб, мед, вивозили те у свої землі.

Звідти верталися з іншим крамом. За далекими морями, за карпатськими горами, за темними лісами, далеко від нашого краю ширилася слава про нашу столицю.

(300 сл. М. Крищук)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Що відображає заголовок тексту «Київ за князя Ярослава Мудрого»?

а) Основну думку;

б) тему.

2. Де княжив український князь Ярослав Мудрий?

а) У Володимирі;

б) у Новгороді;

в) у Києві;

г) у Москві.

3. Як називали Київ за часів Ярослава Мудрого?

а) Києвець;

б) Ярославль;

в) Новгород;

г) Царгород.

4. У скільки разів Ярослав Мудрий розширив місто?

а) Удвоє;

б) утроє;

в) учетверо;

г) уп’ятеро.

5. З чого були збудовані Золоті ворота?

а) З каміння;

б) з каміння і цегли;

в) з цегли;

г) із землі.

6. Яка споруда мала найбільшу славу в місті?

а) Десятинна церква;

б) церква Святої Софії;

в) Золоті ворота;

г) Видубицький монастир.

7. Який епітет використовується в тексті до слова Київ?

а) Чудовий;

б) Великий;

в) золотоверхий;

г) найславніший.

8. В якому ряді прикметник ужито в переносному значенні?

а) Карпатські гори;

б) чужоземні купці;

в) далекі моря;

г) заморські купці.

Домашнє завдання: Записати в зошит відповіді (Наприклад: 1. а, 2. … і т.д.)

Історія

Тема: Український національний рух. Михайло Драгоманов, Іван Франко..

1. Стара Київська громада

Після Емського указу громадівський рух не припинився. Попри те, що серед частини українських діячів переважали були занепадницькі настрої, український рух досяг такого рівня, що ніякими указами зупинити його вже було неможливо.

Діячі Київської громади, заявивши про розпуск організації, продовжили свою діяльність підпільно. Відтак чисельність громади зменшилася з 100 до 55 осіб.

У нових умовах київські громадівці й далі переймалися справами культури, взаємодопомогою, підтримуючи «свідомих українців» і допомагаючи їм влаштовуватися на службу.

Залучення нових членів відбувалося за рекомендацією щонайменше двох громадівців, після оголошення на двох зібраннях, на третьому зібранні таємним голосуванням; якщо хоч один голос був проти, то такого кандидата не приймали, бо в такому братстві, яким вважалася громада, не могло бути того, щоби хтось «проти когось щось мав».

Така система формування громади робила її консервативною і вирізняла з-поміж інших громад, що засновувалися молоддю. Від цього й походила назва – стара Київська громада.

Погром українського руху після Емського указу поставив перед його провідниками питання про подальший напрям розвитку. Суто підпільна робота була несумісною з культурницькою діяльністю. Як і на початку 70-х рр. постала проблема знайти легальну трибуну для пропаганди своїх ідей.

У межах Російської імперії, де українська мова перебувала під забороною, це було неможливо. Тому вирішили організувати український національний центр за кордоном, який мав налагодити видання вільної української преси і репрезентувати український рух у Європі. Виконати таке завдання громада доручила М.Драгоманову, якого за Емським указом увільнили від роботи в Київському університеті.

2. Молоді громади. М.Драгоманов

Михайло Петрович Драгоманов (1841–1895) належав до молодшого покоління старої Київської громади. На час приєднання до громадівців він був переконаним демократом. До українського руху він прилучився маючи палке бажання допомогти своєму народові. М.Драгоманов відчував потребу вийти за межі культурно-просвітницької діяльності громадівців і перейти до розв’язання політичних, соціально-економічних і національних проблем. Отож, погляди Драгоманова привносили в український рух нову ідеологію. Вона не одразу набула поширення в колі інтелігенції, але свіжі віяння доброчинно діяли на молодь. 

М.Драгоманов мав далекосяжні наміри. Він реально оцінював становище України і порівнював його з розвитком європейських держав. У суспільному русі в Україні завдяки Драгоманову з’явилася нова мета – досягти рівня передових європейських країн. Він уважав, що український демократичний рух має поєднувати соціально-економічні й національні засади. Патріотизм і демократія, на думку Драгоманова, випливають із природи українського народу, віками пригніченого і позбавленого своєї еліти.

Для українського руху важливими були погляди Драгоманова на майбутній державний устрій. Він не виступав за відокремлення України від Росії, стояв на федералістських позиціях. Одначе при цьому Драгоманов виходив із можливості реорганізувати Російську імперію. Він бачив її не централізованою державою, а вільною конфедерацією автономних регіонів. Такі його погляди спиралися на положення, що в українському суспільстві не було сил, які могли б довести справу національного визволення України до кінця. Не протиставляючи народів, Драгоманов доводив самобутність українців, їхню здатність самостійно вирішувати питання суспільного життя. Сміливою була стаття Драгоманова «Пропащий час», в якій він доводив, що під російським правлінням українці більше втратили, ніж набули. Він робив закид тим, хто забув справу українського визволення, марнував надбання власного народу, відмовляючись від мови й культури. З болем у серці Драгоманов писав, що освічені українці звичай трудяться для всіх, тільки не для України та її народу.

Наступ на українську культуру 1875–1876 рр. змусив Драгоманова покинути Батьківщину. У Женеві він разом з іншими українськими політемігрантами видавав часопис «Громада» (18781882 рр.), який став першим українським часописом, де були узагальнені погляди громадівців і висунуто програму українського руху. В основі програми лежали такі принципи, як демократизм (запровадження демократичних прав і свобод та відповідних інститутів, які б їх захищали), федералізм, культурництво, еволюційність (впровадження нового ладу шляхом поступових реформ), соціалізм (запровадження соціальної справедливості). Також у програмі зазначалося, що тенденції українського руху збігаються з загальним напрямом загальнолюдського прогресу. Одначе такі погляди Драгоманова для діячів Київської громади виявилися занадто радикальними. Після полемік і взаємних звинувачень у 1886–1887 рр. дійшло до розриву. У 1889 р. Драгоманов переїхав до Софії, де викладав у Софійському університеті.

Драгоманов мав вплив на українців не лише в Росії, а й у Галичині. Його ідеї особливо припали до вподоби молоді Галичини. Згодом там було засновано першу українську соціалістичну партію (Русько-українська радикальна партія). Поширенню соціалістичних ідей та створенню гуртків у Галичині та Наддніпрянській Україні допомагали друзі Драгоманова – Микола Зібер і Сергій Подолинський.

Під впливом ідей Драгоманова в Наддніпрянській Україні поставали молоді громади, в яких гуртувалася переважно студентська молодь. Їх приваблювала ідея поєднання боротьби за національне і соціальне визволення.

Для українського руху цінними були не лише ідеї Михайла Драгоманова, а й його жертовність, послідовність в обстоюванні власних принципів. Погляди Драгоманова стали неодємною частиною суспільно-політичної думки другої половини XIX – початку ХХ ст.

Домашнє завдання: с. 205. Опрацювати матеріал та питання.

Природознавство

Тема: Китоподібні (дельфін). Зовнішній вигляд та середовище існування.

Подивіться відео про дельфінів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

https://www.youtube.com/watch?v=eIE9opK8CiU

Домашнє завдання: Чим кит відрізняється від дельфіна?

https://uk.esperantotv.net/chim-kit-vidriznyayetsya-vid-delfina