Математика

Тема: Множення і ділення десяткових дробів.

Добрий ранок!

1. с.135 опрацювати правило.

Щоб помножити десятковий дріб на одноцифрове число, треба виконати множення, не звертаючи увагу на кому, і в знайденому добутку відокремити справа стільки цифр, скільки десяткових знаків у дробу.

2. № 825

2,3 х 6                60,4 х 9                  204,3 х 6            114,7 х 8

14,7 х 2              312,1 х 7                109,7 х 3            210,9 х 9

75,2 х 3              402,5 х 5                 643,9 х 4           719,6 х 2

3. Задача № 828 (1)

Для пошиття одного фартуха потрібно 0,8 м тканини. Скільки тканини потрібно для пошиття 9 таких фартухів?

Домашнє завдання: с.135 № 828 (2),  829

Задача № 828 (2)

Для виготовлення однієї штори на вікно потрібно 12,4 м тканини. Скільки тканини потрібно для штор, якщо в актовому залі 6 вікон?

№ 829

4,12 х 3                 21,04 х 9                31,59 х 6            64,95 х 8

62,47 х 2              78,21 х 4                5,97 х 7              204,31 х 4

36,85 х 5               6,37 х 8                 43,26 х 9            319,29 х 3

 

 

Історія

Тема: Українські партії. Революційні події початку ХХ ст.

Робота з підручником. с. 208

Домашнє завдання: с. 208. Опрацювати питання

Природознавство

Тема: Хоботні – слон. Зовнішній вигляд та середовище існування

Слони — великі тварини: висота тіла в плечах становить 2,5—3,5 м, довжина до 4—4,5 м. Маса до 5 (зрідка до 7,5) т, самиці дрібніші за самців. Африканський слон більший від азійського. Кістки кінцівок міцні, пальці невиражені, підтримуються подушечкою щільної сполучної тканини, закінчуються кістяними нігтями.

Органом дотику, нюху і хапання слугує рухливий хобот. Слони мають масивні корінні зуби, якими перетирають рослинну їжу. В міру стирання вони, на відміну від зубів більшості ссавців, протягом життя замінюються новими до 6 разів. Сильно розвинені другі верхні різці утворюють бивні та постійно ростуть.

Великі вуха слугують для регулювання температури та порівняно рухливі — слони здатні махати ними. Вуха слона складаються з тонкого шару шкіри, яка покриває хрящову тканину, та густої мережі кровоносних судин. У жаркі дні слони постійно махають вухами, створюючи легенький вітерець. Цей вітерець охолоджує поверхню кровоносних судин і охолоджена кров циркулює у тілі тварини. Гаряча кров охолоджується у вухах навіть на 6 °C перед поверненням до інших частин тіла. Відмінність у розмірах вух африканського та азійського слонів частково пояснюється географією їхнього проживання. Африканські походять і проживають біля екватора, де тепліше, тому вони мають більші вуха. Азійські живуть трохи далі на північ, у прохолоднішому кліматі, і тому мають менші вуха.

Харчування

В умовах природного проживання раціон харчування слонів напряму залежить від регіону їх проживання. Слони, які живуть на півдні Індії, наприклад, люблять жувати листя фікуса, а слони, які живуть у Зімбабве, споживають зовсім інші рослини. Джерело їжі слонів змінюється також в залежності від сезонів посухи чи дощів. У цілому ж у раціон цих тварин входять листя, кора і плоди різноманітних дерев, трава, яка задовольняє їх потребу у мінералах.

Основною їжею для слонів у неволі слугує трава і сіно. Улюбленими ласощами слонів є різні солодкі плоди, такі як яблука чи банани. З овочів слони люблять моркву. Також великою популярністю користується печиво і хліб. Слони, як і люди, люблять цукерки різних сортів, і також як у людей, у слонів є ризик переїдання солодкого. Як наслідок у тварини з'являються проблеми з здоров'ям. Слон товстішає, його поведінка стає неприродною: тварина ходить вздовж огорожі, похитуючись, очікуючи на прихід відвідувачів з довгоочікуваними цукерками.

За один день слон у природних умовах споживає 300 кг листя та трави, які мають великий відсоток вологи. В неволі дорослий слон з'їдає близько 30 кг сіна, 10 кг овочів та 10 кг хліба. У залежності від температури повітря, слон випиває від 100 до 300 літрів води за один день.

Поведінка

Живуть слони 70—80 років, статевої зрілості досягають у 10—20 років, вагітність триває 22—24 місяців. Народжують одне дитинча масою близько 100 кг. В пошуках їжі здійснюють великі переходи (до 100 км на добу), можуть вільно рухатися в хащах і болотами, легко підіймаються на круті гірські схили, добре плавають.

Живуть сімейними групами (близько 10 самок зі слоненятами), самці тримаються поодинці або утворять череди холостяків. При високій щільності популяції утворюють череди (іноді по декілька десятків і навіть сотень особин), що включають велике число сімейних груп і слонів-одинаків.

Слони володіють хорошою пам'яттю, здатні проявляти емоції, такі як радість, сум, гнів, у слонів відома ігрова діяльність. Для комунікації на великих відстанях використовують нечутний для людини інфразвук. У цих тварин відома поведінка, що асоціюється з людськими поховальними ритуалами. Якщо слон помер, інші слони до кількох днів лишаються поруч, торкаючись трупа ногами і хоботами.

Самці використовують вуха при демонстрації агресії та під час шлюбного періоду. Якщо слон хоче залякати хижака чи противника, він розставляє широко вуха, щоб виглядати більшим та масивнішим. Протягом сезону спарювання самці із залози, що знаходиться поза очима, виділяють муст (секрет), який має сильний запах. Джойс Пул, відомий дослідник слонів, висував теорію, що самці махають вухами щоб поширювати запах цього «слонового одеколону» на великі відстані.

 

Африканський слон живе головним чином у залісеній савані східної і південної Африки, має два види. Перший, саванний або бушовий слон поширений в західній і південній Африці, тоді як його підвид заселяє більшу частину центральної і західної Африки. Другий вид, лісовий слон — головним чином живе в дощових тропічних лісах західної Африки.

Обом притаманний рівний похилий лоб, вигнута вниз спина, великі вуха, довгі бивні, шкіра сіра, груба і зморшкувата, хобот має два пальцеподібних відростка на кінці. Разом з тим помітна анатомічна різниця між видами. У саванного слона тіло більше, м'язи більш розвинуті, вуха трикутні та дуже великі, бивні масивні й вигнуті назовні та вперед, спина сідлоподібна. В лісового слона тіло менше і компактніше, вуха менші й заокруглені, бивні вузькі, довгі, спрямовані донизу, спина пряміша. Між цими двома підвидами видно чітку різницю в будові черепа, анатомії нижньощелепної кістки. Генетична різниця між ними навіть більша за різницю з азійським слоном.

Азійський слон менший, має менші вуха та коротші бивні, випуклий вигин спини, шкіра менш зморшкувата, коричнуватого відтінку, і покрита короткими волосками. Азійський слон володіє одним пальцеподібним відростком хобота. На відміну від африканського, приручається і застосовується в господарстві як їздова і тяглова тварина.

Слон як символ

В азіатських культурах слон символізує мудрість. В індуїзмі з головою слона і тілом людини зображається бог Ґанеша — бог удачі і мудрості. Також слон може символізувати щось дуже велике, неповоротке, незграбне. Приказка «слон в посудній крамниці» означає незграбну поведінку. Ідіома «білий слон» — щось надзвичайно дороге, але непрактичне й безглузде.

У європейських середньовічних бестіаріях слон переважно зображався як фантастична тварина, розумна, шляхетна та сильна. За повір'ями, слон не мав колін, тому завжди спав стоячи, і боявся мишей. На ілюстраціях він часто бореться з єдинорогом чи змієм, або несе на спині башту з воїнами, слугуючи алегорією борця сил Добра.

Також є символом неупередженості та емоційної невразливості, що відображено у фразеологізмі «товстошкірий як слон».

Охорона

Ареал і чисельність африканських слонів скорочуються через руйнування місцеперебувань і браконьєрського полювання заради бивнів (слонової кістки). В 1800 році, до початку активного полювання на них заради кістки, в Африці проживало 26 млн слонів. Від початку XX століття популяція впала з 1,3 млн до 625 тисяч. Станом на 2016 рік африканських слонів лишилося близько пів мільйона, при цьому за 2015 було вбито 20000, значно більше, ніж народжувалося.

Міжнародна торгівля слоновою кісткою була заборонена в 1989 році задля збереження тварин. Обмеження, втім, не стосується запасів кістки, створених до 1989 і предметів старовини, виготовлених із неї. Попри це, продовжується браконьєрське полювання. Головними ринками збуту слонової кістки є Китай і США. Деякі африканські держави — в тому числі Намібія, Зімбабве, Південна Африка та Ботсвана — виступають за право продавати бивні слонів, померлих через природні травми чи від старості.

Загальна популяція диких азійських слонів оцінюється в 50 тисяч. Хоча на них не полюють заради кістки, ці тварини вимирають через руйнування їхнього природного середовища життя.

Задля збереження слонів практикується захист територій їх проживання від впливу людини, заборона місцевих ринків збуту кістки, підтримка рейнджерів і добровольців для боротьби з браконьєрами.

Переглянути відео про слонів:

https://www.youtube.com/watch?v=ybkS6qiqZfU

Відповісти на питання :

Хто такі слони?

Де вони живуть?

Назвіть пращурів слона

Чим вони живляться?

Скільки кг їжі з їдає слон за один день?

Скільки води може випити слон за добу?

Скільки слониха народжує малят?

В якій країні слон вважається свяченою твариною?

Чому браконьєри полюють на слонів і вбивають їх?

Домашнє завдання: опрацювати матеріал з посиланням

https://zelenvsit.cx.ua/slon.html

23.04 Трудове навчання

Тема: Мережки. Виготовлення виробу, оздобленого мережками. Добір інструментів та матеріалів. Вишивання закріпок, підрізання і висмикування ниток між закріпками. Закріплення вишивальної нитки в мережці.

Вишивка – невід’ємна частина українського вбрання та предметів побуту, з давніх-давен стала окрасою, справжнім брендом, який викликає зацікавленість у всьому світі.

Вона пройшла крізь століття і досі не втратила своєї актуальності. Це найулюбленіший вид народного мистецтва.

Існує безліч видів та технік вишивки, кожна з котрих індивідуальна, відрізняється стилем виконання і призначенням. Один з найдавніших, найцікавіших і найпростіших способів вишивки – мережка, який був здавна досить відомим і популярним видом рукоділля в різних регіонах України.

Ажурна і дуже витончена вишивка виглядає дуже вишукано, а вироби, на яких вона була зроблена, святковими та елегантними.

Мережкою прикрашають сорочки, – як жіночі, так і чоловічі, – спідниці, дитячий одяг, скатертини, рушники, серветки, постільну білизну, нею з’єднують замість швів різні частини одягу.

Шиють мережку переважно білими або світлими кольоровими нитками (сірими, рожевими, блакитними), якщо тканина біла, і близькими до тону, якщо тканина кольорова.

Сьогодні вишивка не просто повернулась в наше життя, стала модною прикрасою, а й знайшла своїх прихильників серед людей будь-якого віку і статі. І багато хто намагається опанувати саме цікаву техніку шиття мережки. Тим паче, що прикрашені мережкою речі, завжди актуальні.

Якщо ви терпляча, посидюча і акуратна людина, то мережка у вас неодмінно вийде гарною.

Види мережок

Виконується мережка на тканині, з якої зазвичай в одному напрямку (горизонтальному чи вертикальному) витягують нитки, а невитягнуті нитки поєднують між собою різноманітними способами в пучки, які створюють візерунки. Роблять мережки як вузькими і простими, так і дуже складними, що перетворює їх майже на тонке мереживо.

В залежності від того, яка саме мережка вишивається, відрізняють різні її види по техніці, розміру та складності виконання.

Одностороння та двостороння мережка

Одностороння – це смуги тканини, на якій витягнуті нитки, оброблені лише з одного боку. Такою вишивкою зазвичай підшивають краї виробів.

Двостороння – смуги тканини, на якій витягнуті нитки, обробляються з двох паралельних боків.

Буває двох видів: стовпчиками (вишивається однаково з обох боків) та в розкол (шиється в шаховому порядку).

Також може шитись з перестановкою стовпчиків, яки перевиваються між собою в різних варіаціях. Можуть використовуватись, як самостійна прикраса виробу, чи у поєднанні з іншими мережками.

Проста та складна мережка

Проста мережка виконується одним технічним прийомом і береться за основу для усіх інших видів мережки.

Складна вишивається на двох чи декількох смугах тканини, на якій витягнуті нитки, та між якими знаходиться тканина з невитягнутими нитками. В складній мережці можуть поєднуватись декілька її видів.

Вузька та широка мережка

Вузька – це проста мережка до двох сантиметрів в ширину, для вишивки якої витягуються від трьох до п’яти ниток.

Широка може бути завширшки до трьох сантиметрів. Зазвичай їх виконують на великих п’яльцях або рамках, зроблених з чотирьох рейок.

Підготовчий етап

А починати треба, звісно ж, з вибору виробу, який ви хочете прикрасити мережкою, та тканини, з якої цей виріб будете робити.

Оскільки мережка виконується шляхом висмикування ниток, то і тканину треба вибирати таку, з якої вони легко витягуються.

Тканини із хитромудрим плетінням для мережки не підходять. Краще за все зупинити свій вибір на гладких тканинах, таких як льон, батист, бавовна, шовк.

Навчатись можна і на канві або мішковині.

В залежності від щільності обраної тканини треба вибирати нитки. Наші прабабусі використовували нитки, які витягали з полотна, на якому вишивали.

Сучасні рукодільниці для мережки беруть бавовняні нитки, ірис, льон, шовк або муліне (муліне, складене з двох, трьох або чотирьох ниток, залежно від товщини полотна, підходить найкраще). Шиють також і звичайними нитками на котушках (для тонких полотен беруть нитки з високими номерами 60-80, для грубіших – з середніми).

Колір ниток можна вибирати на свій смак, але найбільш ефектно виглядає візерунок, коли вишивка близька за кольором до тканини.

А ще треба мати гобеленову голку з великим вушком і затупленим кінчиком, невеличкі, але гострі, ножиці для підрізання ниток на тканині і п’яльця, особливо якщо ви збираєтесь робити широкі мережки.

Переглянути матеріал з посиланням на сайт :

https://etnodim.com.ua/ua/ua-tsikava-informatsiya/115-merezhky/