Ранкове коло https://www.youtube.com/watch?v=5utr237ToNc

      Українська мова (читання)

Робота над оповіданням  «У гостях і дома» О.Мітта

https://www.youtube.com/watch?v=iQZsfFU-Wrc

         Українська мова (письмо)

Удосконалення вміння писати вивченні букви, слова і речення з ними.

.Словниковий диктант

  • Відгадайте загадки , а слова – відгадки  запишіть.

Який же це майстер на вікна наніс

Такі візерунки й щипнув нас за ніс? ( Мороз)

Невеличкі дві хатинки,

В них м’які і теплі стінки.

По п’ять братиків малих

Прожива в хатинках тих. ( Рукавички)

На голову тітка біла

Казанок, погляньте, вділа.

І з мітлою в ранню пору

Стоїть собі серед двору. ( Сніговик)

Завдання:

  • Подані слова – відгадки поділіть на склади ( з коментуванням)

Списування з друкованого шрифту (Буквар )

              Математика

Одержуємо круглі числа. Додаємо і віднімаємо круглі числа.

https://www.youtube.com/watch?v=rj8kbQsUNIM

https://www.youtube.com/watch?v=zejkEm4kCSw&t=32s

  • Усна лічба

— Назвіть сусідів числа.

... 45 ... ... 64 ... ... 76 ...

— З кожної пари назвіть більше число: 42 і 47; 29 і 19; 100 і 91.

— Назвіть одноцифрові числа; двоцифрові.

25 9 70 41 3 87 10 5

Ознайомлення з круглими числами

— Полічіть десятками від 10 до 100; від 40 до 90; від 80 до 20.

— Усі числа, що закінчуються нулями, називають круглими числами.

10; 20; 30; 40; 50; 60; 70; 80; 90; 100 — круглі числа.

Розв’язування прикладів.

— Що таке сума, різниця?

— Знайдіть суму чисел 50 і 20; різницю чисел 90 і 50.

— Які числа є складовими виразів? (Круглі)

  • Задача

Школярі для посадки приготували 80 каштанів. 30 каштанів вони обміняли на жолуді, згодом взяли ще 20 жолудів. Скільки каштанів та жолудів?

Після ознайомлення з умовою задачі слід детально проаналізували задачу.

— Про кого йдеться в задачі?                                                    

— Що школярі приготували для посадки?                                     

— Скільки каштанів вони підготували?                                              

— Що школярі зробили з деякими каштанами?                                

— На що вони обміняли?                                                                

— Скільки каштанів вони обміняли на жолуді?

— Скільки взяли жолудів?

— Про що запитується в задачі?

— Якщо школярі міняли каштани, то їх кількість збільшилася чи зменшилася?

— Скільки спочатку було каштанів?

— Скільки вони віддали?

— Як дізнатися, скільки каштанів залишилося після обміну?

— Це буде перша дія нашої задачі.

— Скільки жолудів взяли школярі?

— Як дізнатися, скільки каштанів і жолудів стало?

— Це друга дія задачі.

— Чи дали ми відповідь на запитання задачі?

— Запишіть відповідь.

— З якими числами ми працювали в задачі?

  • Робота  самостійно

Завдання: записати тільки круглі числа.

1, 19, 20, 34, 37, 40, 50, 65, 67, 70, 77, 80, 82, 83, 90, 100.

          Виховна година

«Народ скаже, як зав’яже».

               Мовленнєва розминка

    Слухання  та вивчення скоромовки напам’ять

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка,

Взяв з доріжки Гришка кішку —

Хай спіймає кішка мишку.

 

— Наш сьогоднішній урок присвячений усній народній творчості. Виникла вона дуже давно. Люди тоді ще не вміли писати і передавали з вуст у вуста твори різних жанрів. Перший жанр усної народної творчості, з якою людина ознайомлюється з перших днів появи на світ,— це колискові пісні. Коли в сім’ї народжувалася дитина, поруч із нею постійно була матуся. А коли вона вкладала дітей спати, то співала пісні. Як вони називаються? (Колискові)

— Як матуся співає колискові? (Тихо, ніжно)

— Отже, перший жанр українського фольклору, про який ми поговоримо,— це колискові пісні. Вони призначені здебільшого тільки для одного слухача і мають одного виконавця — матір або іншу близьку людину. Свою любов і ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, здоровим, розумним мати виливає в простій і спокійній мелодії, що відповідає ритму гойдання колиски.


Прослухайте українські колискові.

https://www.youtube.com/watch?v=lzbQgwjy8wc

— Яким є призначення колискової пісні? (Їх співають, щоб дитина спокійно заснула.)

— У народі кажуть: «Пісня колискова — то найперша материна мова».

Ну а щоб дитина розвивалася, зростала розумною і веселою, придумав наш народ і забавлянки

Давайте послухаємо.

https://www.youtube.com/watch?v=KvpgYjwNyJM

— Окремим жанром усної народної творчості виступають скоромовки. Вони вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі складні звуки. Часто їх швидке промовляння перетворює скоромовку на «спотиканку», коли той, хто прагне швидко проказати, «спотикаючись», перекручує слова.

https://www.youtube.com/watch?v=hmGvW4W-VRM

Вивчення скоромовок напам’ять (2-3 на вибір)

- Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.


- Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.


- Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок — сорок морок.


- Летів горобець, сів на хлівець,

Як вийшов стрілець, то й утік горобець.


- Женчик, женчик невеличкий,

На женчику черевички,

І шапочка чорненька,

І латочка червоненька.


- Прилетіли горобці —

говорили про крупці;

не про крупці,

не про крупицю,

а про круп’ячко.


Прослухайте українську народну казку «Як ведмідь відганяв муху від цигана»

https://pustunchik.ua/ua/audio/audioknygi-dlia-detei/foreign-literature/yak-vedmid-vid-tsyhana-mukh-vidhanyav

 Бесіда-роздуми над прослуханим.

— Про кого ви прослухали казочку?

— Куди ходив циган з ведмедем?

— Що наказав циган ведмедеві?

— Як ведмідь виконав наказ цигана?

— Чому ведмідь не зміг стати циганові справжнім другом?

— Яким би ти хотів бачити свого друга?

— Яке прислів’я стало основною думкою казки?

З якими жанрами народної творчості ви познайомились? Що нового дізналися? Мабуть недарма кажуть, що наша рідна мова – бездонна криниця мудрості народної, невичерпне джерело багатства. І хто приходить до того джерела, той стає мудрим, багатим, як сама українська земля. Тож плекайте...

 

Вивчайте мову українську,

 

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

 

Прекрасну, милу і чудову,

 

Як материнську пісню колискову.

 

Любіть нашу рідну мову,

 

Беріть до зброї рідне слово.

 

Не цурайтесь мови, діти,

 

Не цурайтесь роду.

 

Як зачахне рідне слово, –  

 

Не буде народу...