Літературне читання

Тема: Дмитро Павличко. Добрий день

Добрий ранок!

Виразно читати вірш «Добрий день»

Хто б не йшов і хто б не їхав
По дорогах кременистих
Через прикарпатські села, —
Всіх вітають словом тут.

Вам поклониться дитина,
І дідусь сивоголовий
-Скине шапку перед вами —
Чи знайомі ви, чи ні.

Ось мене стрічає жінка —
Сиві, як повісмо, коси
З-під хустини виглядають, —
Каже "слава Йсу" мені.

Не дивуюсь — я так само
Теж вітав усіх прохожих.
Перший раз в п'ятнадцять років
Людям "добрий день" сказав.

У кептариках біленьких
Школярі ідуть зі школи,

Діти йдуть мені назустріч,
Кажуть "добрий день" мені.

Не дивуюсь я, радію,
Сльози радості втираю.
— Добрий день, мій рідний краю,
— Вольний, добрий день тобі!


Можна прослухати вірш  на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=5oFi682UK_Y

Завдання:

1. Прочитай рядки, в яких мовиться про доброзичливість людей в українських селах.

2. Чому вітання «добрий день» викликає в поета сльози радості?

Домашнє завдання: с. 194, виразно прочитати вірш.


Математика

Тема: Порівняння десяткових дробів.

1. Властивість десяткового дробу.

Якщо до десяткового дробу дописати справа нуль (або декілька нулів), то дістанемо дріб, який дорівнює даному.
Якщо десятковий дріб закінчується нулями, то ці нулі можна відкинути й дістанемо дріб, який дорівнює даному. ;

2. Порівняння десяткових дробів.

Десяткові дроби записують за тими ж правилами, що й натуральні числа. Тому порівнювати десяткові дроби можна за правилами, аналогічними до правил порівняння натуральних чисел.

Який із дробів — 15,4 чи 11,32 — більший? Чому?

Ціла частина першого дробу дорівнює 15, а другого — 11. Оскільки 15 > 11, то 15,4 > 11,32.

Який із дробів — 15,41 чи 15,28 — більший? Чому?

Дроби 15,41 і 15,28 мають однакові цілі частини, але перший з
них має більше число десятих: 4 > 2. Тому 15,41 > 15,28

Дроби 15,41 і 15,43 мають однакові цілі частини й однакове число десятих. Проте перший з них має менше число сотих (1<3), тому 15,41 < 15,43.

Порівняємо дроби 3,42 і 3,423. Запишемо перший дріб так:
3,42 = 3,420. Оскільки 3,420 < 3,423, то 3,42 < 3,423.

Отже, з двох десяткових дробів більший той, у якого більша ціла частина. 

Якщо десяткові дроби мають однакові цілі частини, то більшим буде той дріб, у якого більше число десятих; якщо число десятих однакове, то більшим буде той дріб, у якого більше число сотих, і т. д.


1. Завдання на повторення.

1) Записати у вигляді дробу.

1,055;   50,37;   0,517;   19, 35;   2,48;   2,048;   20,8;   0, 406;   6, 02;   68;   68,024;   40,2 .

2) Розставити десяткові дроби у порядку зростання.

11,301;  121,03;  12,13;  1,213;  121,3;  0,1213;  11,31;  1,312;  1,0312.


2. Порівняти десяткові дроби. >, <, =

  • 8,4 і 9,2                                     19,1 і 16,5                         10,6 і 10,4
  • 13,29 і 13,21                             5,4 і 5,42                           2,58 і 2,396
  • 0,4 і 0,09                                   0,1 і 0,076                         19,68 і 19,680
  • 2,5 і 2,8                                     7,3 і 6,7                             10,4 і 10,04
  • 32,42 і 32,123                           0,97 і 1,1                           8,8 і 7,999
  • 0,03 і 0,005                               125,0674 і 125,09             2562,17 і 2562,1700

5,0315 і 5,0325                         7,9431 і 7,9531                 3,48 і 3,048

1,019 і 1,19                               3,04 і 3,041                       2,031 і 2,03

Домашнє завдання: с. 121 № 75


Українська мова

Тема: Складання простого плану тексту.

Текст – це група речень, що об’єднані спільною темою та основною думкою.
В тексті всі речення пов`язані за змістом, кожне наступне речення доповнює попереднє, допомагає нам краще зрозуміти те, про що розповідає автор.
Основні ознаки тексту такі:
1)цілісність ( у тексті всі частини пов`язані між собою за змістом);
2)зв`язність (речення в тексті розташовані у такій послідовності, як це необхідно для розкриття теми);
3)членованість (можливість поділити текст на частини (абзаци). Абзац – це уривок тексту від нового до нового рядка або до кінця тексту;
4)послідовність (можливість описувати події послідовно (по порядку). Кожне наступне речення у тексті продовжує попереднє за змістом;
5)новизна інформації ( кожен текст дає нам можливість познайомитись з чимось новим, отримати нові знання);
6)смислова завершеність (кожен текст може вважатися окремим літературним твором).
Важлива частина кожного тексту - це заголовок, адже він стоїть на початку кожного тексту. Заголовок тексту може виражати його тему або основну думку.
Кожен текст можна умовно поділити на частини.
Розглянемо приклад такого поділу.
Зав`язка або зачин(називає тему висловлювання).
Діти знайшли на подвір`ї школи поранену пташку. Вони принесли її в кабінет біології та запитали вчителя, як можна її полікувати. В молодого голуба було поранене крило.
Основна частина(розкриває думку).
Діти перев`язали крило та виготовили клітку для птаха. В цьому їм допомагали батьки. Школярі уважно доглядали за пташкою, годували та напували її. Спочатку голуб боявся дітей, тікав, бився об клітку. Але пізніше він звик до своїх рятувальників та став майже ручним.
Розв`язка або кінцівка(завершує текст, підводить до висновку).
Після одужання школярі винесли птаха на вулицю та випустили на волю.


Кожен текст можна поділити на частини (абзаци), добрати до них назву та скласти план.
1. Розглянемо приклад поділу тексту на частини.
1 абзац
Дніпро – головна річка Київської Русі. Він був важливим засобом сполучення між слов`янськими територіями та Європою. Видатний давньоруський літописець Нестор писав про Дніпро у своєму творі «Повість временних літ».
2 абзац
Вчені знаходять назву Дніпро як єдину назву ріки. Тільки в «Слові о полку Ігоревім» вживається додаткова назва Дніпра Славутич. Кожна старовинна власна назва – це живе свідчення мови та історії народу.
3 абзац
У наш час Славутич звичний синонім Дніпра. Він, як і в далекі часи, виражає шанобливе ставлення до цієї ріки.
2. Спробуй самостійно скласти план до цього тексту. Кожному абзацові тексту дай заголовок. Пунктів плану повинно бути 3, скільки й абзаців.


Домашнє завдання:

Прочитати, дати заголовок та списати. Скласти простий план і записати.

    Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу.

     Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. При­тулилось воно до куща та сидить - тремтить. Ніхто його не по­жаліє. Поверталася зі школи маленька Наталочка. Чує - нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла до­дому. Пригорнулось кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде радісіньке.

                                                                                                 (За В. Сухомлинським)