Добрий день! Сьогодні ми поговоримо ще одне весняне свято яке називається Благовіщення Пресвятої Богородиці.

     Це  велике свято, таке велике, що не можна працювати, навіть птиця не в’є свого гнізда в цей день.

Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, бо вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини», було гріх братися за роботу. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава... Це — свято землі. Особливо застерігали вагітних жінок, бо як працюватимуть, то відріжуть ніжку своїй дитині. Існує повір’я, що навіть птиця на Благовіщення не в’є гнізда. За легендою, зозуля тому не має свого кубла, що «колись на свято вила гніздо, і Бог їй відібрав пам’ять». Від Введення до Благовіщення не можна порати землю, бо «земля відпочиває і сили набирається», а від Благовіщення можна працювати коло неї, бо в цей день Бог благословляє землю і всяке дихання. Ранком, коли ще в церкві правиться служба Божа, випускають пташок із неволі — «щоб співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Випускати птиць у день Благовіщення вважалося честивим  ділом. Колись люди, переважно міщани, спеціально купували пташок, щоб у цей день було що випускати на волю. Повернувшись із церкви, господар випускає на волю всіх тварин, навіть пса і кота вигонить на подвір’я «щоб чули весну і самі про себе дбали». У церкві в цей день святять проскури. Товчену на порошок благовіщенську проскуру змішують із землею і сіють по чотирьох кутах ниви — щоб дощова хмара ниви не минала. Благовіщенську проскуру заривають у землю — щоб град посіву не побив. Хворому на пропасницю дають благовіщенську проскуру як ліки. Благовіщенська проскура і стрітенська вода — цілющі, а тому їх зберігають на божнику поміж святими образами. У цей день рано-вранці молодиці йдуть до лісу, трясуть березу і збирають насіння, вірячи, що з нього виросте розсада капусти. Господині до схід сонця сіють розсаду — щоб капуста рано поспіла і головата була. Усе, що народиться в цей день, погано ростиме, бо «від благовісного теляти добра не ждати». Благовісне яйце під квочку не кладуть. Якщо на Благовіщення, ідучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, то це знак, що влітку вона заміж піде. Первоцвіт — віщун дівочого весілля. Це — чародійна квітка, про неї розповідають багато казок, легенд та переказів.

     Проліски — символ надії, щастя, молодої краси. «Як знайдеш пролісок на Благовіщення, зірви й поклади в пазуху. На Великдень, як заспівають: “Христос Воскрес” — вийми його з пазухи і поклади під святими образами на щастя». «На Благовіщення рано-вранці налий у миску холодної води, поклади пролісок і вмийсь на красу». Дівчата танцюють «Кривий танець» — це не тільки зустріч, ще й символ пробудженої життєвої енергії. До цього часу весну тільки «виглядали» та «закликали», а тепер вона вже прийшла і вступила в свої права. «Кривим танцем» дівчата ніби вітаються з весною: «Добридень».

Прислів’я

• На Благовіщення весна зиму остаточно переборола. 
• На Благовіщення і птиця не несеться і кубла не в’є.
• Зозуля тому і несе яйця в чуже гніздо, що колись вила кубло вдень Благовіщення.
• Ніяка птиця не в’є гнізда в цей день, один тільки горобець не знає свята Благовіщення, бо він, бач, бусурман поміж птицями. 
• До Благовіщення зими не кляни!
• 
  

Прикмети

• Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень
•  Туманний ранок — повіддя на річках. 
• Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне. 
• Благовіщення без ластівок — холодна зима.
• Якщо на Благовіщення мороз — то буде багато огірків.
• Якщо 7 квітня ще лежить на дахах сніг, то на 1, 6 травня він у полі буде.
• Який цей день — такий і кінець місяця.
• Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень — середня, якщо ясно ввечері — пізня.
• Ніч проти Благовіщення — тепла, то весна буде дружна; 
• якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі — рік буде врожайний, якщо наполовину висохне — на середній урожай, а якщо залишиться мокрим чи замерзне — буде мокре літо.

Легенда

    Якщо яка-небудь птиця проспить Благовіщенську заутреню або в цей день зів’є гніздо, тоді віднімаються в неї крила на кілька днів, і вона не може літати, а тільки бігає по землі, розчепіривши крила. Цього ніхто не може бачити, крім відьми, яка тоді не літає, а сидить тихенько вдома.

     «Як знайдеш у цей день ряст (багаторічна рослина з підземною бульбою, з подвійно-трійчастим листям; квіти зібрані у ґронах. В Україні відомі 7 видів рясту, а найпоширеніший у наших лісах ряст порожнистий. Квітки цього виду пурпурові або білі), то зірви і кинь під ноги, топчи й промовляй: «Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!» «Топтати ряст» — жити, «не топтати рясту» — вмерти Те саме кажуть і про сон-траву: «Дай, Боже, діждати, сон-траву топтати!»

     Тож якщо є можливість піти до лісу, то ідіть та знайдіть дивовижну лікарську віточку і потопчіть.

     Будьте здорові!!!