Тема: Віртуальне спілкування т

а його різновиди

ДОБРОГО ДНЯ, ДІТИ!

Спілкування, мова, є тим, що колись об’єднало людей задля того, щоб вижити, створило єдиний цілісний організм, що ми називаємо його суспільством.

Де можлива комунікація?

Комунікація можлива лише у світі, що діє за певними правилами, правилами, які, відповідно, створюють певну систему комунікації.

Як можлива комунікація? Способи передачі інформації на сьогоднішній момент є надзвичайно різними: за допомогою письма, усна комунікація, комунікація за допомогою технологій та багато-багато інших.

Коли можлива комунікація, чи може краще запитати коли вона не можлива? Головною умовою будь-якої комунікації, на нашу думку, є розуміння. Слідуючи цій логіці, відповідь на спірне питання про можливість комунікації між людиною та твариною є негативною. Така комунікація не відповідає двом поставленим критеріям, а саме «де» і «коли».

Поняття про мережеве спілкування

'Мережеве' спілкування (англ. Computer-mediated communication , інтерактивне спілкування) — це особлива форма комунікації, в процесі якої відбувається взаємодія людей один з одним в мережі Інтернет, та здійснюється шляхом обміну знаковими, та/або мультимедійними повідомленнями.

Загальна характеристика інтернет-комунікації

Під Інтернет-комунікацією розуміється особлива форма комунікації, мережева взаємодія людей один з одним, а комп’ютерно-опосередкована комунікація описує взаємодію людей за допомогою комп’ютера, що об’єднані в мережу. Відповідно до каналу передачі і сприйняття інформації комп’ютерна комунікація поділяється на актуальну (спілкування з реальними людьми) та віртуальність (спілкування з уявними співрозмовниками).

Для функціонування повноцінного інтерактивного спілкування необхідні наступні компоненти:

• Сервер – програма, яка приймає повідомлення від клієнта, обробляє інформацію в ньому і відправляє їх за потрібною адресою. Працює на віддаленому комп’ютері в мережі.
• Клієнт – програма, яка відправляє повідомлення на сервер для інших абонентів та приймає повідомлення від них. Працює на локальному комп’ютері кожного співбесідника.
• Мережа – середовище, в якому передаються повідомлення. Це може бути Інтернет або локальна мережа на основі протоколу TCP/IP.

Форми спілкування в Інтернеті:

• Телеконференція.
• Чат.
• Веб-пейджери (наприклад, ICQ, Instant Messager).
• Листування електронною поштою (e-mail).

Найбільш інтерактивними осередками спілкування вважаються чати і ICQ, найменш інтерактивними - електронна пошта і телеконференції. У телеконференції і обмін повідомлень електронною поштою відбувається в режимі off-line, на відміну від чатів і ICQ, де люди спілкуються on-line.

Говорячи про Інтернет комунікацію, слід визначити поняття Інтернет-жанру та Інтренет-дискурсу.

Інтернет-жанр – сталий тип тексту, що характеризується єдністю мети та форми та відображає типову ситуацію комунікації в мережі Інтернет.

Інтернет-дискурс являє собою когнітивно-комунікативний простір мережі Інтернет , в якому комунікативна взаємодія здійснюється вербальними засобами електронного каналу передачі даних та гіпертекстуального механізму. Ознаки Інтернет-дискурсу: електронний сигнал як канал спілкування; віртуальність; дистантність в просторі та часі; опосередкованість (здійснюється за допомогою технічного засобу); наявність гіпертексту; передача емоцій, відчуттів за допомогою «смайлів»; комбінація різних типів дискурсу; специфічна етика.

класифіякація

Класифікація ситуацій використання Інтернету (broad internet-using situations), класифікація жанрів, запропонована Девідом Крісталом:

• електронна пошта;
• синхронні й асинхронні чати;
• віртуальні світи;
• ВЕБ-тексти, до яких належать електронні тексти з гіпер- та лінійною структурою.

Крім цього, можна виділити й інші підходи до визначення жанрів Інтернет-дискурсу: жанри комп'ютерних новин, до яких відносяться сайти новин та окремі PR-сайти, та жанри загально-інформаційні:

спеціальні інформаційні та науково-пізнавальні жанри;

художньо-літературні жанри;

жанри, які служать для оформлення неспеціального та непрофесійного спілкування, до них можна віднести віртуальні щоденники, мережеві ігри, електронну пошту, чати тощо;

комерційні жанри, до яких можна віднести корпоративні сайти, банери, рекламні оголошення тощо);

ділові та комерційні жанри(дошки рекламних оголошень, корпоративні сайти, банери тощо).

Характеристики

1. Наявність електронного каналу передачі. Головна умова існування моделі комунікації - канал передачі. Саме він надає комунікантам засоби для створення та сприйняття інформації. В мережевій комунікації використовується штучний канал передачі, де з одного боку знаходиться комп'ютер, а з іншого - сучасні технології зв'язку.
2. Опосередкованість. Дана характеристика комп'ютерного дискурсу випливає з самого терміна «комп'ютерно-опосередкована комунікація», оскільки спілкування між учасниками відбувається за допомогою технічних, електронних засобів зв'язку.
3. Дистанційність. Віддаленість учасників комп'ютерної комунікації один від одного і, як правило, відсутність безпосереднього візуального контакту між ними.
4. Гіпертекстуальність. Відображає особливість композиції мережевого тексту (нелінійність побудови), коли текст являє собою окремі блоки, а порядок їх сприйняття залежить від самого користувача.
5. Віртуальність. Знаковий, символічний характер комп'ютерно-опосередкованої взаємодії.
6. Анонімність. Учасники комп'ютерної комунікації спілкуються в режимі реального часу, але вони практично нічого не знають один про одного, окрім псевдоніма і тієї інформації, яку учасник повідомляє сам про себе.
7. Креолізованість. В мережевих текстах крім лінгвістичних також використовуються й паралінгвістичні засоби, такі як зображення, фотографії, а також активно використовуються різні шрифти, кольори, графічні символи тощо.
8. Емоційність. За браком віузального контакту, передача емоцій та почуттів відбувається за допомогою «смайлів» та інших невербальних засобів комунікації.
9. Типова неоднорідність. Основне розмежування типів дискурсів базується на протиставленні письмового та усного дискурсу. Подібно до них, комп'ютерний дискурс може бути персональним або особистісно-орієнтованим (листування електронною поштою, спілкування в чатах) та інституційним або статусно-орієнтованим (спілкування на конференціях, участь у форумах, рекламно-інформаційні дошки оголошень).
10. Жанрова неоднорідність. Загально-інформаційні жанри (новинні сайти), науково-освітні та спеціальні інформаційні жанри (електронні видання, наприклад, монографії, наукові статті, інтерактивні навчальні курси), художньо-літературні жанри, що містять оцифровані твори світової класики, а також літературні твори, які з самого початку створюються для публікації лише в глобальній мережі, так звана «мережература».
11. Комп'ютерна етика та етикет. Учасники наділені певним комунікативним статусом, який виявляється, підтримується та обігрується в процесі комунікації через спеціальні прийоми та навички, що може бути визначеним як мережевий етикет. Мережева комунікація також контролюється правилами, які і називаються «Netiquette» або «мережевий» етикет.

Ознайомтесь із відеоматеріалами за посиланнями:

Як правильно спілкуватись в інтернеті:

https://www.youtube.com/watch?v=eFBTmXtclJ0&feature=share

цифровий етикет:

https://www.youtube.com/watch?v=oXOEc4MjnUg&feature=share

Важливі запитання

1. Як ви вважаєте, мережеве спілкування – це добре?
2. Як часто ви спілкуєтесь, використовуючи віртуальні повідомлення?
3. Чи замінило віртуальне спілкування особисте? Чому?

Практичне завдання

Зареєструйтеся у додатку ZOOM та під’єднайтеся 06.04.2020  о 13:00 до спільної онлайн-конференції учнів 8-А класу. Код доступу конференції ви отримаєте в особистих SMS.

інструкція до ZOOM за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=e_YQ0y_o4Sk&feature=share