Природа в загадках прислів'ях приказках та віршах

Природа в загадках

         Не гіркий і не солоний,

         А солодкий і червоний.

         Як же зветься цей товстун?

        (Кавун)

         Ці стрункі грибочки

         Зайняли пеньочки.

         Шапки в них кругленькі.

         Кличуть їх …. (Опеньки)

         Маленький хлопчик у сірій свитинці

         По дворах стрибає, крихти збирає. (Горобець)

         Вдень я сплю, а прийде ніч,

         Отоді вже – інша річ!

         Я виходжу полювати –

         Стережись, мишва хвостата!

         Не злічу вже, скільки штук

         За життя я з’їв гадюк.

         Я колючий, мов будяк,

         А зовуть мене … (Їжак)

Природа в прислів'ях»

         Народні прислів'я

•   Весняний дощ зайвим не буває.

•   Травень ліс одягає, літо в гості чекає.

•   Перегній відвезем, так і хліб привезем.

•   Весна красна квітами, а осінь пирогами.

•   Журавель летить високо, бачить далеко.

•   Горобець малий, та вдалий.

•   Мороз не великий та стояти не дозволяє.

•   Спасибі, морозе, що снігу приніс.

•   Ліс сам себе чистить.

•   Де багато пташок, там нема комашок.

•   Де вода, там і верба.

•   Бджола мала, а й та працює.

•   Зима без снігу — літо без хліба.

•   Зозуля стала кувати — морозу не бувати.

•   Сонце — на літо, зима — на мороз.

Природа в приказках»

•   Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїми знаннями.

•   Хто в літі буде співати, той у зимі буде танцю­вати.

•   Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.

•   На ледачій землі і трава не виросте.

•   Листя пада — листопад.

•   Осінь іде — дощі за собою веде.

«Природа у віршах»

Вишеньки

Поблискують черешеньки

в листі зелененькім,

черешеньки ваблять очі

діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлопчаточко

під деревцем скачуть,

простягають рученята

та мало не плачуть.

раді б вишню з’їсти,

та високо лізти,

ой раді зірвати,

та годі дістати!

- Ой вишеньки-черешеньки,

червонії, спілі,

чого ж бо ви так високо

 виросли на гіллі?

Леся Українка

ВІРШ-РАЙДУГА

Ці рядочки — голубі,
в них літають голуби,
достигають синьо сливи
і дзвенить весела злива.

А оці рядки — зелені,
тут і липи, тут і клени,
тут і травка, і лужок,
і пахучий огірок.

Ну, а ці рядочки — жовті,
в них і сонечко, і жовтень,
все навколо в позолоті —
це, звичайно, їх робота!

Тут — горить гвоздики око,
і на вулицях широких
прапорів хлюпоче повінь,
ось чому рядки — червоні.

А оці рядки від снігу
ще вночі
сіяли сріблом,
але вранці сонце всталс —
і сніжок на них
розтанув...