ема: Світле свято Великдень.

 

Писанка – це неповторне багатство…

Його треба берегти, як безцінний скарб.

                                               О. Довженко

 

Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева, гаї перегукуються голосним пташиним співом. Саме на весну припадає найголовніше християнське свято – Пасха або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа.

          Великдень вважається найбільшим днем у році, бо тоді, за віруваннями слов’ян, воскресає бог життя — Сонце, а весь світ возносить хвалу воскресінню, народженню любові, доброти, надії та радості життя. Наші предки вважали, що у цей день Господь відчиняє небо і через небесні ворота приносить у людські душі очисний вогонь. Сьогодні ми поговоримо про Великодні свята. Один з найстаровиннiших елементiв свята Великодня - писанка - символ Христового Воскресiння.

Перша з'явилася ранiше, анiж християнство прийшло в Україну. Нашi предки поклонялися сонцю. У ньому вони вбачали вiдродження природи i життя. В яйцi таїться зародок нового життя, а за формою воно нагадує сонце. На нього i почали наносити магiчнi знаки.

Писанка i крашанка - не одне й те ж. Крашанки з'явилися набагато пiзнiше вiд писанок. Їх варять, однотонно фарбують, ними грають дiти. Писанки - нiколи не варять, аби не вбивати живу силу зародка. Їх не їдять i зберiгають як священний оберiг. Напередодні великого та світлого свята Великодня пропоную  переглянути декілька фактів про писанку.

Факт 1

Свято Великдень існувало в слов'янській культурі дуже давно. Так називали день весняного сонцестояння або день Сонця. І саме до цього дня робили писанки. Робили писанки виключно жінки.

Факт 2

Традиція виготовлення писанок налічує близько 8 тисяч років. Для виготовлення писанки необхідні: непочата вода (із семи джерел); непочатий вогонь (добував хазяїн); нові горщики; нова полотняна серветка; бджолиний віск; свічка; фарби (добуті з рослин); розламана навпіл кісточка – вилка, узята з півнячої грудки.

Факт 3

Саме слово «писанка» походить від слова «писати», а це означає, що наші предки писали на яйцях. Вчені – етнографи вважають, що давні символи на писанках є частиною алфавіту. Треба пам'ятати, що такі знаки-символи розміщені в певному порядку лише на старих українських писанках, які сьогодні не можна знайти.

Факт 4

Розрізняють писанку та крашанку. Крашанка фарбується одним кольором. Писанку виконують, наносячи різні орнаменти, за допомогою писачка, воску та барвників.

Факт 5

Поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові. Поділ на два передавав уявлення про два світи, на три по вертикалі – позначали три небесні сфери, при поділі на чотири утворюється хрест, що означає сторони світу. Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні – сорок днів великого посту.

Факт 6

500 – літня писанка знайдена у Львові під час розкопок на вулиці Шевській.

Факт 7

Пам'ятники писанці встановлені у Канаді (м. Веґревіль), у Румунії (м. Сучава). Музей «Писанка» існує в Коломиї.

Факт 8

Писанка є оберегом та символом, яку люди дарують рідним та близьким. Писанки ніколи не їли, але завжди зберігали у родинах. Писанку замовляли і ставили в кімнаті, де сплять, знаючи, що вона відганяє злих духів.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Пропоную переглянути презентацію за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1haSXRrW5BUmHwSVLczWvJUYR5E7fJAHC/view?usp=sharing

Для тих, хто хоче освоїти одну із технік розпису писанок пропоную переглянути відео:

https://drive.google.com/file/d/1gtqf9QxwLCtmw0lYlh_T4D2yUq8uqvSS/view?usp=sharing

Також пропоную почитати саттю на сторінці Єтнографії про підготовку до Великодня наших пращурів:

http://ethnography.org.ua/content/velykden-v-ukrayini

 Радісних і теплих Великодніх свят!

Нехай вам щастить і будьте здорові!