Опубліковано: 2020-05-27
Безпека життєдіяльності дітей під час літніх канікул
Доброго дня, любі діти. Ось і дочекалися ми останнього тижня навчання і такого чудового періоду, як канікули. І щоб на канікулах провести час цікаво, активно та з користю, Скористайтеся корисними підказками.
https://www.youtube.com/watch?v=iQQ8R306SU0
Та сонячні промінь ці, це не єдина небезпека, яка чекає на нас улітку. Тому послухайте уважно, які ще небезпеки можуть чекати на вас, та як їх уникати.
https://www.youtube.com/watch?v=igpEvjNg1W8
Чудова пора – літо! Тут і захоплюючі подорожі з рідними, і веселі ігри з друзями в таборах відпочинку. А ще – цікаві пригоди під час прогулянки або риболовлі, несподівані зустрічі. Відпочинок влітку завжди йде на користь, якщо не трапляється надзвичайних пригод. І всюди на відпочиваючих, за їхню необережність, чатує небезпека. Як не прикро, але саме під час літнього сезону у нещасних випадках гине велика кількість дітей і дорослих. Щоб відпочинок не приніс нам небажаних проблем ми маємо подбати про свою безпеку, причому заздалегідь.
Ось цілий комплекс правил безпеки під час літнього відпочинку:
1. Безпека дітей на воді.
Майже всі дитячі оздоровчі табори розміщені біля водойм (море, озеро, річка, штучні водойми), тому що відпочинок біля води приємний та корисний. На жаль, не всі діти вміють плавати та дотримуються правил поведінки на воді. Діти повинні чітко усвідомити, що робити і як надати першу допомогу при виникненні надзвичайної ситуації.
Чого не слід робити:
- запливати за огороджувальні буї та купатися без нагляду;
- залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети та стрибати у воду з них, або де невідомі глибина та стан дна;
- організовувати у воді ігри, пов'язані із пірнанням та захватом тих, хто купається та подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;
- забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;
- використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки;
використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли у зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони.
Що слід робити:
Коли вже трапилося лихо і хтось тоне - слід швидко витягнути потерпілого з води. Але робити це слід лише в тому випадку, коли ви це можете зробити, інакше існує загроза потонути разом. Якщо ви не впевнені у своїх силах - гукайте на підмогу. До прибуття лікарів “швидкої допомоги” надайте першу допомогу.
правила першої допомоги при утопленні:
◄почистіть порожнину рота і глотку утопленого від слизу, мулу та піску;
◄переверніть потерпілого на живіт, перегніть через своє коліно, щоб голова звисала вниз і кілька разів надавіть на спину. Дитину просто припідніміть за ноги;
◄проводьте штучне дихання і зовнішній масаж серця до відновлення серцебиття і самостійного дихання;
◄доставте потерпілого до лікувального закладу.
2. Надання допомоги при сонячному та тепловому ударі.
Літо у розпалі – і особливо щедре воно на ультрафіолетові промені. Але його “ласки” треба уникати, аби не отримати опіків шкіри та теплового чи сонячного удару. Особливо обережними будьте на воді, тому що промінь, віддзеркалений від неї, легко призводить до опіків губ, вух, слизової оболонки носа, підборіддя.
Тепловий удар виникає у разі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, при носінні щільного одягу в спеку, під час роботи в приміщенні з високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.
Що слід робити:
- ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;
не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок;
по можливості якнайбільше перебувати у затінку;
засмагати слід вранці до 11 години або після 16 години ввечері;
користуватися захисними кремами;
вмиватися кілька разів на день – бажано мінеральною водою.
Як розпізнати перші ознаки (сонячного та теплового удару):
з’являється різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а можливо й втрата свідомості. Якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в щонайближчі години від зупинки дихання та кровообігу. При опіках – почервоніння шкіри.
Як допомогти (при сонячному та тепловому ударах):
- потерпілого перенести у затінок і звільнити його тіло від одягу;
- змочити прохолодною водою голову та груди, на ділянку паху та під пахвами покласти шматки тканини, змоченої водою;
за необхідності зробити штучне дихання і дати кофеїн, а за наявності головного болю - анальгін;
викликати швидку допомогу;
покласти потерпілого на спину. Якщо є позиви на блювання, потерпілий має лежати на боці;
до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого. Для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт. Намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор.
Як допомогти (при опіках):
не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями, за винятком лікувальних);
поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.
Чого не слід робити:
У спеку пити солодких газованих напоїв – вони спричиняють набряки, молока - посилює спрагу, вина – зневоднює організм. Зловживати їжею.
3. Допомога при укусах комах, кліщів, змій.
Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їхньому жаленні під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція.
Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини.
Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк.
Що слід робити (при укусах комах):
видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;
промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;
прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;
дати випити міцного і солодкого чаю;
Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, збирання ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил:
одяг повинен надійно закривати тіло;
штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики;
куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук;
комір і манжети можна змастити камфорною олією;
вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом;
можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти: крем “Тайга”, лосьйон “Ангар”, аерозоль “ДЕТА”.
Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.
Що слід робити:
кліщів, що присмокталися, треба видалити (для цього шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);
ранку потрібно змазати розчином йоду;
вилучених кліщів спалити;
якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки.
Що слід робити (при укусах змій):
слід створити всі умови для негайного введення сироватки;
забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;
звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків;
не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення кровообігу в ураженій ділянці;
не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;
- дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).
4. Рекомендації щодо надання допомоги при втраті орієнтації у лісі.
Що слід робити (коли заблукали):
зберігати спокій та уникати паніки;
пригадати останню прикмету на знайомій частині шляху і постаратися простежити до неї дорогу.
Прислухатися. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.
Пам'ятати! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.
Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти тим, хто буде їх шукати.
Чого не слід робити:
пити воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки;
затримуватися біля поламаних дерев. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру;
ходити біля боліт. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк;
- контактувати із дикими тваринами. У людей і тварин (олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею по дереву;
залишати їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку;
- ховатися під високими деревами та залишатися на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.
5. Надання допомоги при ураженні блискавкою.
Влітку часто гримлять грози і блискають блискавиці. Ураження блискавкою не дуже часте явище. Але від нього ніхто не застрахований.
Чого не слід робити:
- ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо). Найбільш небезпечні дерева – це дуб, тополя, ялина, сосна. Рідко блискавка б’є в березу і клен, майже ніколи - у чагарник;
стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);
лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;
бігти, їхати на велосипеді, купатися;
- перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети, (вудки, парасольки);
- стояти біля відчиненого вікна.
Що робити:
потерпілого слід роздягнути;
облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;
- якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та якнайшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця.
Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.
Чого категорично не можна робити:
закопувати в землю, бо такий намір не просто марний, а й небезпечний (це відтягує не тільки застосування справді ефективних засобів допомоги – ви можете просто вморити потерпілого, якщо він наковтається землі).
6. Надання допомоги при харчовому отруєнні.
Літом достигає безліч фруктів, овочів і є можливість вдосталь поласувати різною смакотою. Для того ж воно і літо! Але саме влітку вершина харчових отруєнь досягає апогею.
Що слід робити:
- завжди дотримуватися правил особистої гігієни;
- звертати увагу на доброякісність продуктів харчування, виконувати правила їхнього зберігання;
- ретельно мити овочі і фрукти;
- випити багато рідини, щоб викликати блювоту;
- випити активованого вугілля;
- покласти хворого в ліжко, зігріти, дати теплого слабкого чаю;
- викликати лікаря або “швидку допомогу”.
7. Надання першої допомоги при отруєнні рослинами.