Вода-безцінне багатство, бережіть її

Воду необхідно не тільки оберігати від забруднення, але й економити. Води на Землі

багато, але більшу її частину становить солона вода морів та океанів. А людям потрібна

прісна вода. Її на Землі мало. На кожні 100 л води припадає лише 2 л прісної. Та й цю

воду спочатку необхідно добути. Адже значна її частина «законсервована» у вигляді

льоду або схована глибоко під Землею. Отже, з кожних 100 л води людині дістається

лише півтори склянки. Три чверті населення світу відчувають гостру нестачу чистої

питної води. Вислів «Закрути міцніше кран, щоб не витік океан» стосується кожного.

На нашій Землі океанів -

Чотири:

ІНДІЙСЬКИЙ -

Самий солоний в світі,

АТЛАНТИЧНИЙ океан

Славен сельдями,

ЛЬОДОВИТИЙ

Весь час спить під льодами,

А ТИХИЙ,

Звичайно ж, зовсім не тихий -

А буйний, глибокий і самий великий!

Тихий океан. Площа океану - 178,7 млн. км 2 . Максимальна глибина – 11022 м. Кількість

морів – 25. 

Тихий океан займає 1/3 усієї земної поверхні і 1/2 площі Світового океану. Майже

посередині його розділяє екватор, через його акваторію проходить 180 меридіан. Океан

омивас береги 39-яти материків: Євразії на північному заході, Австралії на південному

заході, Антарктиди на півдні, Південної та Північної Америки на сході. Кліматичні

умови над територією Тихою океану зумовлені його розміщенням в усіх кліматичних

поясах, крім полярних. Найбільше опадів буває поблизу екватора – до 2000 мм.

Внаслідок того, що Тихий океан захищений суходолом від впливу Північного

Льодовитого океану, його північна частина тепліша від південної. Багато видів риб і

тварин мають промислове значення. Так, у північній частині океану поширені лососеві

риби – лосось, кета, горбуша. У центральній частині багато тунця і оселедця. Біля

західного узбережжя – анчоусів.

Атлантичний океан. Площа океану – 91,7 млн.км. 2  Максимальна глибина – 8742 м

Кількість морів – 16. Атлантичний океан простягається від субарктичних широт до

Антарктиди. Він межує з Тихим океаном на південному заході, Індійським – на

південному сході та Північним Льодовитим – на півночі. У високих широтах трапляється

багато айсбергів та дрейфуючої криги. Айсберги на півночі сповзають з Гренландії, а на

півдні – з Антарктиди. Тепер за рухом айсбергів спостерігають за допомогою штучних

супутників Землі. Органічний світ Атлантичного океану за видовим складом бідніший,

ніж Тихого. Це пояснюється геологічною молодістю першого і дещо прохолоднішими

кліматичними умовами. Але, незважаючи на обмежену кількість видів, запаси риби та

інших морських тварин у цьому океані досить значні.

Індійський океан. Площа океану - 76,2 млн. км 2 . Найбільша затока – Бенгальська.

Максимальна глибина – 7729 м. Кліматичні особливості океану зумовлені його

географічним положенням. Індійський океан надійно захищений горами від проникнення

холодних повітряних мас з півночі. Тому температура поверхневих вод у північній

частині океану станови +29 °С, а у Перській затоці влітку підвищується до +30 ... +35 °С.

Органічний світ Індійського океану різноманітний. Тропічні водні маси багаті

планктоном. До найпоширеніших риб належать сардинела, скумбрія, летючі риби,

тунець, макрель, камбала, численні акули 

Північний Льодовитий океан. Площа океану – 14,1 млн. км2. Максимальна глибина -

5527 м. Кількість морів – 11

Кліматичні умови океану визначаються його полярним положенням. Протягом року над

океаном панують арктичні повітряні маси. 

Більша частина сонячної енергії відбивається льодом. Внаслідок цього середня

температура повітря влітку наближається до 0°С, а взимку змінюється від -20 до -40 °С.

Крига вкриває взимку близько 9/10 поверхні океану. Вона утворилась внаслідок низької

температури впродовж року і порівняно низької солоності поверхневих вод. У зв'язку з

тим, що перенесення криги в інші океани досить обмежене, товща багаторічного льоду

досягає від 2 до 5 м. Під дією вітрів і течій відбувається повільний рух криги, що

призводить до утворення торосів - скупчення льодових брил у місцях їх зіткнення.

Отже, без води життя на Землі неможливе. Кожна її крапля є дорогоцінним даром

природи. Подивіться, ось так виглядає наша планета з космосу. Скажіть, чому її

називають "блакитною"? Здається, й назвали нашу планету неправильно, бо майже три

чверті її поверхні вкрито океанами і морями. Скільки ж на ній синього кольору! А якщо

швидко покрутити глобус, то він увесь здається голубим.

Крім океанів, наша планета має ще й моря. Їх аж 75! Вони мають свої особливості і свої

імена.

Моря мають такі назви: Чорне, Біле, Червоне, Жовте, Коралове.

Море — це частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, островами,

півостровами або підводними височинами.

Чому море солоне?

Мало сказати, що море солоне. Воно не просто солоне — гірке! Морську воду пити

неможливо. Ось чому люди, яких спіткало лихо у відкритому морі, гинуть від спраги,

якщо немає запасів прісної води.

Чому ж море таке солоне? Всі річки Земної кулі впадають в моря, океани. Вони стрімко

біжать до них довгими звивистими шляхами. Чому? Тому що рівень морів, океанів

завжди нижчий за рівень суші. Шлях води завжди прямує під уклін, тому всі річки й

течуть до моря.

Разом із течією вони приносять морю «подарунки», що накопичили протягом довгого

шляху на землі і під землею.

Підземні ріки і струмочки, пробиваючи собі дорогу серед гірських порід, розчиняють

деякі з них і несуть за собою маленькі частинки різних солей.

Вирвавшись на волю, біжить струмочок по землі, потрапляє в річку і змішує в ній свої

води з річковими. А у річковій воді теж є солі, які річка вимиває з ґрунту.

І ось річки прибігли до моря, віддали йому свою воду. Із прогрітої сонцем поверхні

морської води йде випаровування. Так частинки води потрапляють в атмосферу,

створюючи пару, що піднімається вгору. Із неї там формуються хмаринки. Але,

випаровуючись, маленькі частинки води залишають морю невеличкий вантаж солей,

який принесли із собою. Із часом цей вантаж збільшується. Таким чином в морі

накопичується сіль.

Ось чому море солоне!

Ви, мабуть, помічали, якщо тривалий час не приймати прісного душу після морських

купань, то й на тілі залишиться солоний на смак білуватий порошок. Це морська сіль.

Річка — це природний водний потік, що протікає в зниженнях рельєфу, створених її

рухом. Річки, які пливуть по рівнині, спокійні, повільні. Гірські ріки — стрімкі, бурхливі,

холодні, адже мчать серед гірського каміння.

Найбільші річки у світі: Ніл, Амазонка, Міссісіпі, Амур. Волга, Дніпро.

Річка — це постійний водний потік, створений природою. Вона починає свій рух біля

витоку, а завершує — в гирлі, долаючи велику відстань плином по своєму руслу. Річки

— основна частина гідрологічного циклу Землі.

Озеро — це природна западина, яка заповнена водою.

Найбільше озеро на нашій планеті називається Каспійське море. Озеро назвали морем,

тому що воно надзвичайно велике. Але насправді — це озеро. А найглибше озеро у світі

— Байкал. Воно вважається найчистішим озером у світі.

Струмо́к (синонім — потічо́к) — неширокий , що має довжину до 10 км. Струмок

утворюється (підживлюється) зі снігових, дощових або що вийшли на поверхню.

Струмки бувають кількох типів:

постійні (ті, що не пересихають)

сезонні (ті, що пересихають у посушливі пори)

рівнинні

гірські

підземні (ті, що течуть у печерах).

Струмки разом з річками, в які вони впадають, утворюють водотоки завдовжки від 10 до

100 км, які називаються малими річками.

Хмари утворюються з водяної пари. Водяна пара — невидимий газ. Він не виказує себе,

поки у повітрі не з'являться крихітні часточки пилу. Водяна пара осідає на них і

перетворюється на маленькі краплинки, такі маленькі, що кожну окремо неозброєним

оком не побачиш. Вони й утворюють хмари.

Але це не означає, що зараз же піде дощ. Краплинки ще малі. Вони зливаються одна з

одною, ростуть...

Коли краплинки стають такими важкими, що не можуть триматися в хмарі, починається

дощ. Якщо краплинки невеликі, дощ мрячить, якщо великі і їх багато — іде сильний

дощ, злива.

Без жодного перебільшення можна сказати, що високоякісна, чиста вода,що

відповідає санітарно-гігієнічним та епідеміологічним вимогам,є однією з

неодмінних умов збереження здоров'я людей. Але щоб вона приносила користь,

її необхідно очистити від усяких шкідливих домішок.

За останні роки погляд на воду змінився. Про неї все частіше стали говорити не

тільки лікарі-гігієністи, а й біологи, інженери, будівельники,економісти,

політичні діячі. Та й зрозуміло - бурхливий розвиток суспільного виробництва і

містобудування, зростання матеріального добробуту, культурного рівня

населення постійно збільшують потреби у воді, змушують більш раціонально її

використовувати.