Виховна година 

«Вчимося толерантному спілкуванню

Мета: показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності, учити розуміти і поважати один одного, удосконалювати вміння толерантного спілкування.

ВСТУП 

Оголошення теми й мети виховної години   

   Кожна людина мусить взаємодіяти із представниками інших культур. На жаль, дух нетерпимості, ворожості до іншої культури, способу життя, інакших вірувань, переконань, звичок завжди існував та існує надалі. Життя в полікультурному соціумі — проблема кожної особистості, групи людей і певних інститутів влади. Основою такого існування є толерантність як універсальний принцип людської життєдіяльності. 

Багато країн світу, у тому числі Україна, можуть бути яскравими прикладами зіткнення народів, етносів, культур і цивілізацій. 

Інформаційне повідомлення «Що таке толерантність?»   

Мета: зосередити увагу учасників на основних аспектах толерантності, дати об'єктивну інформацію. 

Інтерес до толерантності як однієї зі сторін людської психіки й соціального життя з'явився порівняно недавно. 

  Термін «толерантність» виник у минулому тисячолітті. Сучасне поняття толерантності багато в чому пов'язане з діяльністю філософів XVI—XVII сторіч, які повстали проти «терпіння нетерпимості» і жорстких релігійних зіткнень. Послідовним критиком фанатизму й захисником толерантності був Вольтер. Англійський філософ Джон Локк уперше поставив питання про необхідність виховання толерантності в «Нарисах у терпимості 1667 року» й у «Листах про терпимість» 1685 року. 

   Найважливішим результатом роздумів філософів того часу було визнання толерантності загальною цінністю й компонентом миру й розуміння між релігіями, народами й різними соціальними групами. 

Складність розуміння поняття «толерантність»» полягає в його різному значенні в різних мовах. Воно залежить від історичного досвіду народів. 

Tolerance (англ.) — готовність і здатність бути терпимим, без протесту сприймати особистість. 

Tolerance (франц.) — ставлення, яке припускає відмінну від твоєї думку та дії інших; повага до волі іншого, його способу мисленння, поведінки, політичних і релігійних поглядів. 

Tolerance (іспан.) — здатність визнавати відмінний від власного світогляд. 

Kuan rong (китайськ.) — дозволяти приймати, бути до інших доброзичливими. 

Tasamul (арабськ.) — прощення, м'якість, милосердя, співчуття, доброзичливість, терпимість. 

Перською — це терпіння, витривалість, готовність до примирення. 

Російською — здатність терпіти щось або когось. 

В українській мові існує два слова з подібним значенням: 

«толерантність» і «терпимість». Частіше вживають слово «терпимість». Воно означає здатність, уміння миритися з інакшою думкою. 

Останнім часом поняття «толерантність» стало міжнародним терміном. Воно має зміст, в основі якого — загальне значення цього слова в будьякій мові світу. 

Отже, толерантність (від лат. tolerantia — стійкий, терпимий, що допускає відхилення) — особистісна риса людини, терпиме ставлення до чужої думки, релігії, поведінки, повага до гідності й прав інших людей; здатність поставити себе на місце іншої людини. Це повага, прийняття й правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження й способів прояву людської індивідуальності. 

Генеральна Конференція ЮНЕСКО оголосила 1995 рік роком толерантності й прийняла Декларацію принципів толерантності. 16 листопада названо Міжнародним днем толерантності.  

Толерантність вважається показником високого духовного й інтелектуального розвитку особистості. 

   Китайська притча «Дружна родина» Жила колись на світі родина. Вона була не проста. Більше 100 людей було в ній. І займала вона ціле село. Так і жили всією родиною й усім селом. Ви скажете: «Ну то й що, є чимало й більших сімей на світі. Але річ у тім, що родина була особлива — мир і спокій панували в ній, а отже, і в селі. Ні сварок, ні лайки, ні, крий Боже, бійок і розбрату. 

   Чутка про цю родину дійшла до самого володаря країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: навкруги чистота, краса, статок і мир. Добре дітям, спокійно старим. Зачудувався володар. Вирішив довідатися, як жителі села досягли такого ладу, прийшов до глави родини: «Розкажи, чому така згода і лад у твоїй родині?». Той взяв аркуш паперу й став щось писати. Писав довго — видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав аркуш володарю. Три слова були на папері: «Любов, прощення, терпіння». І наприкінці аркуша: «Сто разів любов, сто разів прощення, сто разів терпіння». Прочитав володар, почухав потилицю і запитав: 

•    І все? 

•    Так, — відповів старий, — це і є основа життя всякої гарної родини. 

— І подумавши, додав: — І світу теж. 

Обговорення 

Висновок: порівнявши два протилежні світи, ми наочно бачимо, що людина, яка живе у світі добра, взаєморозуміння, терпимості з людьми інакших релігій, націй, культур, почувається особистістю, яка може розкрити всі свої найкращі риси, бути корисною своєму народу, оточенню. Людина, яка живе в толерантному світі, по-справжньому щаслива і дарує це щастя, любов людям довкола. 


Інформаційна частина (варіант ІІ) 

У багатьох мовах поняття «толерантність» є своєрідним синонімом слову «терпимість»: латина — tolerantia; англійська — tolerance, tolerantion; німецька — toleranz; французька — tolerance. 

У процесі історико-культурного розвитку і становлення філософської думки категорія терпимості (толерантності) зазнала змін 

Це с природним явищем, оскільки змінювалося і саме суспільство, головними в людських взаємовідносинах ставали різні ідеї. Незважаючи на багатозначність, категорія терпимості мас споглядальний відтінок, пасивну спрямованість. 

Подібна характеристика поняття збереглася і в сучасних словниках. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» під редакцією В. Т. Бусел написано, зокрема: «Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших». 

У «Толковом словаре русского языка» під редакцією Д. Н. Ушакова категорія «толерантність» повністю ототожнюється з категорією «терпимість». 

У «Словаре иностранных слов и выражений» це поняті також визначається як «терпимость к чужому мнению, верованиям, поведению». 

Характеристика визначення толерантності в Преамбулі Статуту ООН виглядає так: «Виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди». 

Наведемо деякі висловлювання та думки щодо цього. 

Толерантність — здатність людини, співтовариств, держави чути і поважані думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки. 

«Толерантність — це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру»,— йдеться в Декларації принципів толерантності, прийнятою Генеральною Конференцією ІОНГСКО в 1995 році. 

Толерантність – не поступливість, поблажливість або потурання, а перш за все активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних  прав і основних свобод людини. 

Толерантність — привілей сильних і розумних, уміння просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок і позицій. 

Толерантність — це визнання права інших людей жити і бути. 

Толерантна людина — це людина, яка з повагою ставиться до інтересів, звичок, вірувань інших людей, прагне зрозуміти їх і досягти взаємної згоди без застосування насильства, тиску. 

Толерантність розглядають і як характеристику будь-яких соціальних структур окремої людини, соціальної групи або суспільства в цілому, орієнтовану на дозвіл конфліктних ситуацій. 

Специфічність цієї орієнтації полягає в прагненні зрозуміти позицію іншої сторони, пояснити їй свою позицію і в процесі діалогу знайти взаємоприйнятне компромісне рішення. 

Толерантність як основа визнання єдності і різноманіття людства і готовність поважати історичне право на несхожість як людини, так і цілого народу. 

Толерантність — здатність зрозуміти внутрішню логіку іншої людини як рівноможливу і, разом з тим, Прийняти принципову неможливість синхронізувати ритми і темпи розвитку всіх і усіляких людей на планеті. 

Толерантність — сприйнятливість усього різноманіття відмінностей між людьми, що не прагне викоренити ці відмінності, а навпаки, розглядає їх як джерело розвитку, енергії творчості. І 

  

   Поняття толерантності вперше зустрічається у XVIII столітті. У своєму «Трактаті про віротерпимість» відомий французький філософ Вольтер писав, що «безумством є переконання, що всі люди повинні однаково думати про певні предмети». 

   Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. Англійці розуміють толерантність як готовність і здатність без протесту сприймати особистість, французи — як певну свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайською мовою бути толерантним означає проявляти великодушність стосовно інших. В арабському світі толерантність — прощення, терпимість, співчуття до іншого, а в персидському — ще й готовність до примирення. 

Зараз толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та насилля, визнання за іншими права на власні думки та погляди. Отже, толерантність передусім має на меті приймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди. 

   Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак — забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та педагоги. Вони критично ставляться до себе і не звинувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших. 

   Почуття гумору і здатність посміятися над своїм слабким місцем — особлива риса толерантної людини. У здатної до цього людини менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших. 

Т     О     Л     Е 

Р     А     Н     Т 

 Т – терплячий, товариський, тактовний 

О – обережний, об’єктивний, оригінальний, особливий 

Л – лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні 

Е – енергійний, елегантний, ефективний 

Р – рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний 

А – активний, акуратний, авторитетний 

Н – надійний, найдорожчий 

Т – терплячий, толерантний 

Н – необхідний людям, ніжний, незалежний 

І – інтелігентний, ідеальний, ідейний 

С – співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого,      страждаючий 

Т – тактовний, товариський 

 Ь 

 Лише в людях себе здатна пізнати людина.  (Гете) 

 Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити людину в іншому. (О. Радищев) 

 Світ – це дзеркало, і воно повертає кожному його власне зображення.(У. Теккерей) 

 Сила чесності така, що ми її поважаємо навіть у ворога. (Цицерон) 

Ми легше визнаємо свої помилки у  поведінці, ніж у мисленні. Ніхто не може оцінювати іншого, поки не навчиться оцінювати самого себе. (К. Роджерс) 

Анкета «Риси толерантної особистості»  

Риси толерантної особистості     Риси, які у мене є     3 головні риси толерантної особистості     Уявлення групи про 

толерантну особистість 

Інтерес до людей                   

Уміння слухати                   

Емпатія                   

Терпимість                   

Альтруїзм                   


Література: 

1.Пудак Р.Л. «Вчимося бути толерантними» // Виховна робота в школі.-

2009.-№ 6(55).-с.48-49 

2.Зубова С., Мельниченко О. «Крок назустріч» // Психолог.-2008.-№ 

45(333).-с.19-23 

3.Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5-9 кл. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада +», 2007, с. 39-87 

4.Салтикова О. «Надати право бути іншими. Виховання толерантності у позашкільному закладі» // Позашкілля.-2008.-№ 11(14).- вкладка 

5.Соцька М. Тиждень толерантності у школі // Психолог.-2004.-№ 

16(112).-с.3-5 

6.Солдатова І., Шайгерова Л., Шарова О. «Тренінг толерантності для підлітків» // 2002.-червень,- с.57-71