МАТЕМАТИКА

Тема: Таблиця ділення на число 5. Визначення часу за годинником. Задачі на знаходження суми, які містять дію ділення.

За підручником ст. 126 – 127 № 768 (усно), 770 (розв’язати задачу), 772 (визнач часу), 773 (приклади).

1. Математичний диктант: 

- знайти добуток чисел 5 і 7;

-знайти частку чисел 36 і 4;

-знайти суму чисел 28 і 4;

- збільшити 4 у 6 разів;

-зменшити 15 у 3 рази;

-зменшити 12 у 4 рази;

- знайти половину числа 14

Перевірка:   35   9   32   24   5   8   7

 

2.  Розв’язування задач.

- Наш корабель захопили космічні пірати. Якщо ми розв’яжемо задачі, які вони пропонують, то будемо вільні.

1) Місцеві жителі посадили 40 кленів, а дубів – у 5 разів менше. Скільки всього дерев посадили?

  • Що відомо в задачі ?

  • Що запитується в задачі?

  • Ключові слова.

  • Складемо короткий запис

  • Кл. – 40

  • Д. -- ?, у 5 разів менше

     - То про що нас запитують?

     - Що необхідно знати, що відповісти на запитання задачі?

    - Що ми з ними зробимо?

    - Чи відомо скільки посаджено кленів?

     - Чи відомо скільки посаджено дубів?

     - Чи можемо ми відразу відповісти на запитання задачі? Чому ?

     - Що ми знайдемо спочатку?

     - А що нам сказано про дуби?

    - Як дізнатися кількість дубів?

  • Про що дізнаємось у 1 дії?

  • Про що дізнаємось у 2 дії?

  • Робота за таблицею.

Число

12

18

28

27

Знайти

половину

третину

чверть

третину

 

4. Усне розв'язування задач

1) Михайлик знайшов 7 білих грибів, а маслюків — у 3 рази більше. Скільки маслюків знайшов Михайлик?

2) Оленка знайшла 7 білих грибів, а маслюків — на 3 більше. Скільки маслюків знайшла Оленка?

3) У перший день доярка надоїла 18 л молока, в другий день — у 2 рази менше, ніж у перший, а в третій день — на 2 л менше, ніж у другий. Скільки літрів молока надоїла доярка в третій день?


ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Тема: В.Сухомлинський «Хто свічки засвітив?», Є.Горева «Кольоровий віршик».

За підручником ст. 129 – 130 (прочитати і відповісти на питання)

Хто свічки засвітив

(оповідання)

Пішла Маринка з мамою до лісу. Був травень, усе зеленіло. Глянула Маринка на зелені крони каштанів. Радісно загорілися її оченята.

– Дивіться, мамо, – говорить дівчинка, – на каштанах свічки горять. Хто це їх засвітив?

– Прийдемо вранці, подивимось, – усміхнулась мама.

Рано-вранці по холодній росі прийшла мама з Маринкою до лісу. Дивиться Маринка на зелені каштани. Бачить – білочка стрибає. Ой, та це ж вона свічки засвітила. Хто їй вогнику дав? Певно, сонечко? Зійшло, дало білочці гарячу іскорку, вона й засвітила свічки на каштанах.


Дай відповідь:

Сподобалося вам оповідання, діти? Про кого розповідається в ньому? Чим здивувало маленьку Маринку каштанове дерево? Як ви гадаєте, що за свічки були на каштані? Кого вона побачила, коли прийшла вдруге до лісу? Розкажіть, як Маринка – фантазерка пояснила собі появу білосніжних свічок на каштані? (Відповіді дітей).


        Опрацювання вірша Е.Горевої "Кольоровий віршик".

- Наш ротик став слухняним, і ми продовжуємо урок читання.

- Прочитайте мовчки "Кольоровий віршик" Е.Горевої і подумай­те, які фарби треба взяти, щоб намалювати картину за цим віршем? (Жовту, синю, голубу, зелену, червону).

- Тепер першу строфу читатимуть дівчатка, другу - хлопчаки. Позмагаємось у виразності читання.

- Прочитайте речення, в якому згадано колір, який я покажу.

(Показую смужки жовтого, синього, голубого, зеленого, червоного паперу, а діти читають речення).

 

УКРАЇНСЬКА МОВА

Тема: Продовження теми  (Мова і мовлення. Поняття про мову.)

За підручником ст. 138 - 139 Впр. 379, 381 (дати відповіді на питання)

Різниця між мовою і мовленням:

мова явище загальне, а мовлення – конкретнее

мова - це засіб, а мовлення - результат використання засобів (текст)

мова - це явище соціальне, суспільне, об'єктивне, мовлення - індивідуально-суб'єктивне.

мова має ієрархічну будову, мовлення має лінійну будову

мова стабільна, стала, мовлення - динамічне явище

мова складається з великої, але скінченої кількості елементів, а мовлення - безмежне, безкінечне явище

у мові міститься все те, що є на даний час, а мовлення відбиває лише певну частинку мови

у мові немає нічого, чого б не було у мовленні