Нашого цвіту – по всьому світу


Доброго дня, діти. Час почати наш урок. А щоб урок пройшов немарно, ви повинні бути …


У – уважні

Р –  розумні

О – організовані

К – кмітливі


- Наш урок я пропоную розпочати із загадки.

На землі великій є одна країна:

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти, то скажіть же, діти,

Що це за країна? …( Наша славна Україна!)

- Діти, як називають людей, які проживають в Україні? (Українці)

Нашого цвіту – по всьому світу.

- Прочитайте прислів’я на одному мовному видиху, з різною інтонацією радісно, питально, здивовано.

- Поясніть зміст цього прислів’я.

     Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку книги історії нашої держави. Так історично склалося, що чимало українців змушені були покидати рідні землі і подаватись у далекі світи. На уроці дізнаємось в яких країнах проживають українці та опрацюємо оповідання з «Читанки», за якою вчаться діти, які вивчають українську мову за кордоном.

     Найбільші українські спільноти в інших країнах світу.

Поселення наших співвітчизників за кордоном називають «діаспора».

     А що ж це за слово «діаспора»? Звідки воно проходить?

     Серед гірських порід є камінь, який при надрізанні починає розтріскуватись, розпадатися на кусочки. Назва цього каменя  -  діаспор, від грецького diaspora – розсіюватися. Світова історія багато народів ніби надрізала війнами, революціями, політичними подіями. І розсіювалися відколоті частинки по світах створюючи свої діаспори.

    Діаспора – це розсіювання по різних країнах народу за межі його батьківщини.

Українська діаспора – це всі українці поза політичними кордонами України, які відчувають духовний зв'язок з Україною.

           Протягом століть українці з різних причин покидали рідну землю. «Розсипаємось як кленове листя», - писав Іван Франко.  За межами  України сьогодні  проживає 11 – 14 мільйонів українців.

Умовно українську діаспору ділять на дві частини: східну і західну.

Західна – це українці, які проживають в країнах Північної і Південної Америки, Західної і Центральної Європи, Австралії. Східна діаспора – це українці, які проживають в країнах колишнього Радянського Союзу.






- Розглянемо, як формувалась західна діаспора.


▪ І етап - кін. XIX ст. – поч. XX ст.

Західно - українська діаспора розпочала утворюватися в кінці 19 ст., коли із Західної України став масово переселятися трудовий люд, котрий намагався врятуватися від утисків з боку австро-угорських і польських поміщиків та капіталістів. Вони прямували до американського континенту (США, Канади, Бразилії).


▪ ІІ етап – 20 роки ХХ ст.

   Складне соціально-політичне становище в українських землях у 1917-1920 рр. знову викликало чергову хвилю еміграції українського населення. За 4 роки до Західної Європи та ін. країн світу виїхало понад 300 тис. людей.


▪ ІІІ етап  - ІІ світова війна

      Третя хвиля масового переміщення населення з України припадає на закінчення Другої світової війни. За період окупації фашистською Німеччиною України з її етнічної території на примусові роботи у Західну Європу було вивезено 4,2 млн. громадян. Вже звідти понад 240 тис. людей переселилися в інші країни світу: США і Канаду, Аргентину і Бразилію,Австралію.


▪ IV етап – сучасний

Причини: соціально-економічні

Напрямки: Західна Європа, Канада, США


     Українські історики стверджують, що понад сто років тому назад багато українців поїхали в далекі чужі країни у пошуках роботи і кращого життя.

В Америці, Канаді, Бразилії вони сумлінно і наполегливо працювали, облаштовували нові, неосвоєні землі. Намагаючись жити разом, берегли свою національну самобутність, свої культурні та побутові особливості - все те, що пов’язувало їх з батьківщиною.   Минали роки, десятиліття, але українці не забували своєї мови, історії, звичаїв і обрядів. З часом деякі із них повертались додому, а багато назавжди залишилось у чужих краях. Там вони об’єднувались в українські спільноти.


- Як ви думаєте, чи тільки  працювали люди на чужині?

- Звичайно, вони ще й співали українських пісень.


І зараз скрізь, де живуть наші колишні співвітчизники, їхні діти прагнуть вивчати рідну мову. Вони ходять в українські школи, співають українські пісні, носять вишиванки, зберігають звичаї і традиції українського народу.

     А ще за кордоном навчається у школах.

• Перша українська школа в США була відкрита в містечку Шамокін (штат Пенсильванія  1893 року. Школи, які  одна за одною почали створюватись в інших містах, спершу були мало пристосовані для навчання: бракувало викладачів, підручників. Але навіть за таких умов вони відігравали величезну роль у збереженні української мови.

•У Парагваї деякі місцевості мають суто українські назви: Нова Україна, Нова Волинь, Богданівка, Тарасівка, Морозенко. В столиці Парагваю Монтевідео та в столиці Венесуели Каракасі є вулиці з назвою «Україна».

•В Бразилії широко розповсюджена українська мова, особливо - в сільській місцевості, де проживає багато вихідців із України. Майже при всіх українських церквах працюють суботні курси українознавства. А у Південній Америці є університет, де викладають українську мову, літературу та історію.


Наш урок підходить до завершення і щоб підсумувати почути, продовжить речення.

- На уроці я дізнався... 

- Мене найбільше вразило... 

  • Мені було цікаво…
  • Мені сподобалось…


Ви молодці! Будьте здоровими та щасливими! До нових зустрічей.