Психологічна війна

Поняття "психологічна війна" [psychological warfare] має два основні визначення .

У класичному розумінні — це діяльність спеціальних органів одні­єї держави, що здійснюють психологічний вплив на цивільне населе­ння і (або) на військовослужбовців іншої держави заради досягнення своїх політичних, а також чисто воєнних цілей. Офіційно психоло­гічна війна проти іноземних держав ведеться тільки з санкції пре­зидента, уряду або ради національної безпеки. Проте в країнах із слабкою виконавчою владою та загальним зневажливим ставленням до діючого законодавства вона здійснюється за допомогою засобів масової інформації цими чи іншими політичними угрупованнями або фінансово-промисловими групами (у тому числі транснаціональни­ми).

У повсякденному розумінні психологічна війна — це стихійне, некваліфіковане використання засобів спілкування та механізмів соціально-психологічного впливу одними людьми проти інших лю­дей з метою підкорення їх собі або створення сприятливих умов для свого існування й діяльності.

У такому виді психологічна війна існує (застосовується) протягом усього існування людини. Проте, якщо у минулому люди уміли впли­вати один на одного тільки у процесі безпосереднього спілкування, здійснюючи вплив на своїх співбесідників за допомогою слів, інтона­ції, жестів, міміки. На сьогодні способи впливу на людську свідомість стали набагато більш різноманітними, дієвішими та витонченими за рахунок накопиченого досвіду, а також за рахунок створення спеці­альних технологій спілкування та керування людьми.

 "Психологічна війна" може характеризу­вати:

• політичну діяльність окремих осіб, угруповань, партій, рухів;

• виборчі компанії кандидатів на різноманітні виборні посади;

• рекламну діяльність комерційних структур;

• боротьбу індивідів (і малих груп) у суперництві за лідерство у виробничих, наукових та інших колективах;

• політичне, економічне або культурне протистояння конфліктую­чих між собою етносів;

• переговорний процес між конкуруючими фірмами або організа­ціями.

4.1.2 Цілі та завдання психологічної війни

Основними цілями (метою) психологічної війни є зміна в бажано­му напрямку психологічних характеристик людей (поглядів, думок, ціннісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів пове­дінки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідо­мості в цілому.

У противоборстві держав — це спотворення інформації, яка одер­жується політичним керівництвом, командуванням і особовим скла­дом збройних сил противника, і нав'язування їм фальшивої або без­змістовної інформації, яка позбавляє його можливості правильно сприймати події або поточну обстановку та приймати правильні рі­шення.

Досягнення цілей психологічної війни призводить до вирішення наступних головних завдань:

• запобігання можливого воєнного конфлікту;

• ослаблення морального духу особового складу збройних сил і ци­вільного населення противника;

• схилення його до відмови від участі в бойових діях;

• створення передумов для досягнення намічених воєнно-політичних цілей з мінімальними людськими втратами і матеріальними затратами.

Мету і завдання психологічної війни можна класифікувати й уточнювати відповідно до умов ведення психологічної війни (мета й завдання психологічної війни у мирний, воєнний і післявоєнний час, а також у ході миротворчих операцій), об'єктів психологічної війни (військовослужбовців, цивільного населення, вищого воєнно-політичного керівництва противника і його союзників, а також світової суспільної думки й країн-союзників), часу ведення психологічноївійни (стратегічні, оперативні, тактичних).

На теперішній час у багатьох розвинених країнах здійснюється об'єднання в одне ціле сил та засобів психологічного впливу, при­значених для досягнення політичних, ідеологічних і воєнних цілей. Цей процес приймає різноманітні форми, залежно від історичних традицій, політичних і економічних умов у цій чи іншій країні.

В одних країнах ідуть шляхом створення підрозділів психологі­чної війни з кадровим персоналом, добре навченим, оснащеним, го­товим до практичних дій у будь-якому місці та в будь-який час. Ці підрозділи звичайно входять до складу спеціальних служб або зброй­них сил держави. При необхідності вони можуть використовуватися у мирний час, у тому числі проти власних громадян.

В інших державах підрозділи психологічної війни скороченого складу входять у цивільні структури. Коли нема війни, на них по­кладають виконання обов'язкових обсягів пропагандистських та іде­ологічних завдань на замовлення уряду і в інтересах національної безпеки.

Нарешті, у ряді країн як державні органи пропаганди, так і ко­мерційні засоби масової інформації очолюють кадрові спеціалісти психологічної війни. Вони здійснюють постійне пропагандистсько-інформаційне забезпечення політичного керівництва своїх держав.

Таким чином, психологічна війна — це сукупність різноманітних форм, методів і засобів впливу на людей з метою зміни в бажаному напрямку їхніх психологічних характеристик (поглядів, думок, цін­нісних орієнтацій, настроїв, мотивів, установок, стереотипів поведін­ки), а також групових норм, масових настроїв, суспільної свідомості в цілому (рис. 4.1). У психологічні війні психологічні впливи можуть здійснюватися різними методи:

• власне психологічними засобами;

• воєнними засобами;

• використанням торговельних і фінансових санкцій;

• політичними засобами.