Опубліковано: 2020-05-18
Тема: «Казкова подорож у країну посуду»
Мета:закріплювати знання дітей про посуд, його використання в побуті
(чайний, столовий, кухонний). Уточнювати знання про матеріал з якого виготовляють посуд.
Наше заняття сьогодні незвичне,
Трішки казкове, трішки логічне,
Дуже цікаве і незвичайне –
В гості до посуду ми завітаємо.
- Діти, для того, щоб нам потрапити в гості до посуду, потрібно промовити
чарівні чистомовки.
Ла-ла-ла – каструля біла.
Да-да-да – сковорода.
Рілка-рілка-рілка – голуба тарілка.
Ик –ик-ик – електричний чайник.
Посуд вже на нас чекає, у віконце
виглядає.
- Будемо знайомитися з посудом (діти
називають посуд та його призначення).
- Як називається посуд, який ми
використовуємо для приготування
їжі?(кухонний).
- Для вживання їжі ?(столовий).
- Для того, щоб пити чай? (чайник)
Господиня з базару прийшла і різні продукти вона
принесла. Розбирайте кошик із продуктами і поміркуйте, що ми куди
покладемо.
- Нумо дружно працювати, господині помагати!
Цукор – цукорниця
Хліб-хлібниця
Фрукт- фруктовниця
Торт-тортниця
Риба –рибниця
Цукерка –цукерниця
Фізхвилинка.
Ви про посуд дбайте діти.
Так ось посуд треба мити,
Так – потому витирати,
Так – на столик розставляти
Обережним будь до блюдця,
Тарілки та чашки – б’ються
Будем з посудом дружити,
Берегти його й любити.
«Федорине горе» К. Чуковського
Скачуть чашки по
полях,
А каструлі по лугах
Ось і чайник за кофейником
біжить,
Дзеленчить і деренчить, і
торохкотить…
А за ними блюдця –
Дінь – ля-ля! Дінь – ля-ля!
Вздовж по вулиці несуться –
Дінь – ля-ля! Дінь – ля-ля!
А за ними слідом з двору
Баба гониться Федора:
Ой, ой, ой! Бий вас град!
- Повернітеся назад.Тут Федорині коти,
розчепірили хвости,
подались щодуху в путь,
щоб той посуд повернуть.
Неслухняні тарілки,
Пострибали, мов білки
Сором бігать за воротами
З горобцями жовторотими! Он рівчак на повороті,Не тікайте, почекайте.Повертайтеся назад!
. Краще в полі пропадем,
До Федори не підем!. Мимо бігла курка сміла
І той посуд перестріла.
! Куд-куди!
Звідкіля ви і куди?
. Посуд їй відповідає:
.У баби нам життя немає,
Не любила нас вона
Била, била нас вона,
Запилила, закоптила,
Занедбала, нас вона!
Подивися ти на нас:
Ми поламані, побиті,
Ми помиями облиті.
Ось тому-то ми від баби
Утекли, немов од жаби,
потоните в болоті,
Утекли, немов од жаби,
І гуляєм по полях,
По болотах, по лугах,
До бабури-нечепури
Не повернимось!
Куд-кудах! Куд-кудах!
Жить було жах. І побігли вони на узлісся,
Через пні, купину подалися.
А баба зосталась одна.
І плаче, і плаче вона.
Сіла б Федора за стіл,
Він також помчав що є сил.
Зварила б хоч капусник,
Та каструлі не знайде ніяк
Весь посуд утік – дожени! –
Зостались самі таргани.
Ой, горе Федорі,Горе!
Мчиться посуд вперед і вперед,
По болотах побіг в очерет.
І заплакали блюдця:
не краще б вернуться?
. Іде-шкандибає Федора.
Та тільки стряслась дивина:
Стала добріша вона.
Тихо за ними іде
І пісню тихеньку веде:
Ой, ви бідні, ви сирітки мої!
Утюги і сковорідки мої!
6
Повертайтеся додому в цей же час,
Я водою з джерела помию вас,
Я почищу вас пісочком,
Я обдам вас кип’яточком,
І ви будете сяять ізнов сонечко немов!
Довго-довго цілувала,
Милувала їх вона,
Поливала, умивала,
Полоскала їх вона.
Вже не буду, вже не буду
Я свій посуд ображать,
Буду, буду його всюди
І любить, і поважать!
Засміялися каструлі,Самоварові моргнули.
Ну, Федоро, що ж, гаразд,
Простимо на перший раз.
І зраділи блюдця
–Дінь-ля-ля! Дінь-ля-ля!
І танцюють і сміються:
Дінь–ля-ля! Дінь – ля-ля!
Зрадів самовар, запихтів,
Чашок в таночок повів.
Танець самовара
На білій табуреточці,
Та на вишитій серветочці
Самовар стоїть,
Наче жар горить.
На Федору поглядає,
До Федори промовляє:
Самовар. Я Федоронці прощу,
Чаєм з цукром пригощу.