· Архів дистанційного навчання 2019–2020
українська мова 22.05.2020
тема уроку. узагальнення й систематизація отриманих знань. іменник як частина мови
Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що? (лисиця, книга, веселка).
Морфологічні ознаки. Іменники належать до певного роду, змінюються за відмінками й числами.
Синтаксична роль. У реченні іменник може виступати будь-яким членом речення (найчастіше підметом і додатком): Весна іде, красу несе. Заглядає у вікно цвіт яблуні Книги — морська глибина. Пливуть у піднебессі кучеряві хмарки.
Групи іменників за значенням
| Назви неістот (будинок, ромашка, майдан, озеро, народ, студентство) | Назви істот (друг, батько, цуценя, комар, русалка, водяник) |
|---|---|
| Назви загальні (князь, місто, собака, цукерки, дискети) | Назви власні (Ярослав Мудрий, Харків, Сірко, Карпати, «Київ вечірній») |
| Конкретні (ліс, вулиця, листя, зерно, монітор) | Абстрактні (соборність, радість, любов, сум, швидкість, глибина) |
Рід іменників
Усі іменники (крім множинних) належать до одного з трьох родів: чоловічого (жайвір, клен, дріб, рояль), жіночого (путь, любов, земля, стаття), середнього (сонце, поле, обличчя, дитинча).
Іменники спільного роду — це слова, які можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі (вони здебільшого характеризують певні якості особи): нероба, рева, базіка, нікчема, ледащо тощо (мають закінчення -а, рідше -о). У реченні узгоджуються з іншими частинами мови як у жіночому, так і в чоловічому роді: нестерпна базіка — нестерпний базіка.
Назви осіб за професією чи видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі: Молодий інженер розробив проект. Досвідчений лікар проконсультувала пацієнта.
Рід незмінюваних іменників іншомовного походження
| Назви осіб чоловічої статі — іменники чоловічого роду, жіночої статі — жіночого роду | мадам (жіночий), маестро (чоловічий) |
|---|---|
| Назви тварин — іменники чоловічого роду | поні, шимпанзе, кенгуру |
| Назви неістот — іменники середнього роду | резюме, таксі, бюро |
| Географічні назви — рід визначається за загальною назвою | Капрі (острів) — чоловічий, Сочі (місто) — середній, Міссісіпі (ріка) — жіночий |
Запам’ятайте: цеце (муха) — жін., івасі, путпасу (риба) — жін., авеню (вулиця) — жін., кольрабі (капуста) — жін., салямі (ковбаса) — жін., гінді (мова) — жін., сироко, торнадо (вітер) — чол.
Іменник пальто відмінюється.
Рід складноскорочених слів
| Незмінювані складноскорочені слова — рід визначається за головним словом | ТЕС — жін., бо електростанція |
|---|---|
| Змінювані складноскорочені слова — рід визначаємо граматично за типом відмінювання (здебільшого як іменники чоловічого роду) | ВАК, виш, неп |
Число іменників
| Іменники, що мають форму і однини, і множини | Іменники, що мають лише форму однини (назви речовин, почуттів, власні назви) | Іменники, що мають лише форму множини (назви парних предметів, речовин, сукупностей предметів, почуттів, географічні назви тощо) |
|---|---|---|
| місто — міста, голос — голоси, висновок — висновки | молоко, олія, вірність, страх | окуляри, консерви, парфуми, меблі, шахи, Карпати |
Іменники, що називають сукупність однакових чи подібних істот, або предмети, які сприймаються як одне ціле, називаютьсязбірними (студентство, листя, насіння, молодь). Вони мають форму лише однини.
Відмінки іменників
Іменники відмінюються за сімома відмінками:
| Назва | Питання |
|---|---|
| Називний | хто? що? |
| Родовий | кого? чого? |
| Давальний | кому? чому? |
| Знахідний | кого? що? |
| Орудний | ким? чим? |
| Місцевий | (на) кому? (на) чому? |
| Кличний | уживається для звертання |
Називний відмінок однини — початкова форма іменника.
Називний відмінок є прямим, решта — непрямі.
Відміни іменників
| I відміна | II відміна | III відміна | IV відміна | |
|---|---|---|---|---|
| чоловічий, жіночий, спільний рід, закінчення -а (-я) | чоловічий рід, закінчення нульове або -о | середній рід, закінчення -о, -е, -а (-я) | жіночий рід, нульове закінчення, а також іменник мати | середній рід, закінчення -а (-я), за відмінювання з’являються суфікси -ат- (-ят-), -ен- |
| мрія, робота, суддя, рілля | Петро, сад | море, весло, весілля | радість, любов, подорож | курча, теля, цуценя, ім’я |
До відмін не належать:
— множинні іменники (сани, ворота);
— іменники прикметникового походження (майбутнє);
— незмінювані іменники іншомовного походження (амплуа, пюре);
— жіночі прізвища на приголосний та -о (Козак Ольга, Карпенко Соломія).
Жіночі імена по батькові є іменниками І відміни (Іванівна, Іванівни, Іванівні…), чоловічі імена по батькові — іменниками II відміни (Петрович, Петровича, Петровичу…).
Поділ іменників на групи
Іменники І та II відмін, залежно від відмінкових закінчень, поділяються на тверду, м’яку, мішану групи.
| Відміна | Тверда група | М’яка група | Мішана група |
|---|---|---|---|
| І | Основа на твердий нешиплячий приголосний: допомога, староста | Основа на м’який приголосний: крапля, надія, Ілля | Основа на шиплячий приголосний: тиша, круча, вежа |
| ІІ | Іменники чоловічого роду з основою на твердий нешиплячий приголосний: степ, батько | менники чоловічого роду з основою на м’який приголосний: велетень, урожай, тюль | Іменники з основою на шиплячий приголосний, крім іменників середнього роду на -я. кущ, сторож, плече, явище |
| Іменники середнього роду із закінченням -о: місто, золото | Іменники середнього роду із закінченням -я: обличчя, навчання, зілля | ||
| Іменники середнього роду із закінченням -е, крім основи на шиплячий: поле, сонце, море |
Іменники II відміни на -р можуть належати і до твердої, і до м’якої,, і до мішаної груп:
Іменники комар, снігур, звір належать до твердої групи, хоч у називному множини мають [-і].
До м’якої групи належать: Ігор, Лазар, цар, аптекар, бібліотекар, якір.
Правопис окремих відмінкових закінчень іменників І відміни
| Відмінок | Група іменників | Закінчення | Приклади | |
|---|---|---|---|---|
| Однина | Орудний | тверда | -ою | казкою |
| м’яка та мішана | -ею (-ею) | землею, кручею, фантазією | ||
| Кличний | тверда | -о | колего! Миколо! | |
| м’яка та мішана | -е (-є) | мріє! зозуле! душе! |
Деякі пестливі форми іменників І відміни м’якої групи мають у кличному відмінку однини \-ю\ (доню! бабусю! Наталю! але Насте!).
У родовому відмінку множини деякі іменники мають паралельні фор-ми: баб — бабів, губ — губів, легень — легенів, сосон — сосен, воєн — війн.
Закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду II відміни
| -а (-я) | -у (-ю) |
|---|---|
| Назви чітко окреслених предметів: олівця, принтера | Назви збірних понять: гурту, хору, саду, але гуртка, садка |
| Назви істот: студента, Мороза | Назви речовин і матеріалів: піску, кисню |
| Назви мір, місяців, днів тижня: грама, метра, квітня, понеділка | Назви явищ природи: вітру, морозу |
| Назви населених пунктів, крім тих, де друга частина співзвучна із загальною назвою: Парижа, Харкова, але Кривого Рогу, Широкого Яру | Назви установ, організацій, споруд, приміщень: ліцею, магазину, але гаража, хліва, млина |
| Наукові терміни (здебільшого точних наук і мовознавства): синуса, ромба, присудка | Назви просторових понять: степу, майдану |
| Назви ігор, танців: футболу, вальсу, але гопака | |
| Назви абстрактних понять, процесів: галасу, суму | |
| Терміни (здебільшого літературознавчі, хімічні, фізичні): жанру, сюжету, імпульсу | |
| Географічні назви: Сибіру, Байкалу, Криму, Бугу, але в назвах річок із наголосом на закінченні — [а]: Дністра, Дінця |
Деякі іменники можуть мати паралельні закінчення -а(-я) або -у (-ю). Це залежить від наголосу або від значення: моста і мосту, стола і столу, двора і двору, папера (документа) і паперу (матеріалу), каменя (предмета) і каменю (матеріалу) тощо.
Правопис окремих відмінкових закінчень іменників II відміни
Зауважте! Деякі іменники в родовому відмінку множини мають паралельні форми: полів — піль, кіловатів — кіловат, ватів — ват.
Написання та відмінювання імен по батькові
| Імена по батькові | Суфікс | Приклади |
|---|---|---|
| Чоловічі | -ович (-йович) | Петрович, Андрійович |
| Жіночі | -івн(а) -ївн(а) | Петрівна, Андріївна |
Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники II відміни мішаної групи (Івана Павловича), жіночі імена по батькові — як іменники І відміни твердої групи (Оксани Богданівни).
- Ім’я Лев має паралельні відмінкові форми (Лева і Льва, Левові і Львові).
- У звертаннях на ім’я по батькові обидва слова ставляться у форму кличного відмінка: Остапе Романовичу, Ольго Ігорівно.
Зверніть увагу на творення окремих імен по батькові.
| Ім’я | Чоловіче ім’я по батькові | Жіноче ім’я по батькові |
|---|---|---|
| Григорій | Григорович | Григорівна |
| Ілля | Ілліч | Іллівна |
| Лука | Лукич (Лукович) | Луківна |
| Кузьма | Кузьмич (Кузьмович) | Кузьмівна |
| Микола | Миколайович (Миколович) | Миколаївна (Миколівна) |
| Хома | Хомич (Хомович) | Хомівна |
| Сава | Савич (Савович) | Савівна |
| Яків | Якович | Яківна |

